Різнотем’я

Кіт-шотландець стрибнув на диван і обпісяв покривало, привезене три дні тому з Угорщини.

Філе індички на ринку зрівнялося в ціні з яловичиною. Але я взяла свинячу печінку.

Дивилися кіно з мамою. Така дурна любов. Чому дурна? Він їй каже: «Хочу тебе кохати, але не знаю як це…»

Вчора племінникові в школі вчителька зробила зауваження. А він на це: «Ви знаєте, що мене не можна критикувати?» – «Чому?» – «Бо в мене критичні дні…»

Вино в бутлі почало мутніти – пізно стягли з дріжджів.

Якщо за вакцину будуть просити гроші, то най матері собі колють.

Знову телефонував дідок із Знаменки, просив телефон Ворона, якщо той ще не вмер.

Цибулька під плівкою вже проклюнулася, а часник іще спить.

А сон такий паскудний – видно, магнітні бурі.

Сусід нову жінку привів, мабуть, уже четверту. Добре, що звати її так, як попередню – не треба пам’ять напружувати…

Прочитала в газеті, що гіпертонію можна вилікувати кмином. Буду запарювати. В газеті ж не дозволять собі вигадки, як у книгах, правда?…

Про все це протягом години, підписуючи книги, я довідуюся від Наталії Йосипівни, яка пакує замовникам «Різнотрав’я».

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ