Ринкові відносини

На ринках я неухильно дотримуюся твердого материнського припису – купувати тільки в жінок із села. Ось і вчора. Обираю оком класичний образ сільської бабусі й підхожу до її клаптика клейонки на цементному підмурівку. Купую кухлик малини, зеленину, яйця, круглобокий бордовий перець. Бабуся стримано, але смачно коментує кожен продукт. Мені цікаво купити щось іще. Щоб послухати.

«А що це у вас у бутликах?»
«Фруктовий самогон. Чуєте, який дух саду?!»
«Чую!» – щиро зізнаюся.
«Чоловік ладить його тільки для своїх. Двічі переганяє, настоює в бочечках із шовковиці. Вам полюбиться цей – яблучно-грушевий».
«Давайте. Приїдуть гості з Києва, їх тільки таким і здивуєш».
«Ви, якщо не п’єте, то хоч цяпніть собі в чай. І плоть зігріє, і серце розвеселить».
Мені вже веселіше.
«А що в цих пакетах?»
«Трави для напарів. Для скріплення здоров’я проти осени».
«Які трави?»
«Різні трави… До речі, дуже би хотіла мати «Різнотрав’я».
«Що?» – питаю здивовано.
«Книгу вашу – «Різнотрав’я».
«А звідки ви про неї знаєте?»
«Як звідки, з фейсбука…»

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ