Лад-зілля

Травами моя баба не тільки лікувала, але й «уладжувала» ними житейські клопоти.

Радила обсаджувати обійстя шипшиною, аби привернути лад і щастя.
Підмітала хижу і двір тільки березовим віником, щотижня в’язала свіжі гілки. Казала, що береза «чистителька і хранителька».

Від «нечисті» розсипала по дому ягоди глоду, а гілочку прив’язувала до сволока. А під поріг запихала гілочку звіробою, щоб не проникала злоба.
Кущ бузини при хаті віднадить злодіїв і відьмаків.

Вербену радила дарувати на весіллі молодому подружжю, аби берегла їм люблення.
Трава іванець – для вірності й порозуміння в родині.

Конюшина притягує благополуччя, надто чотирилисткова.
З дерев’яних речей у хаті радила мати здебільшого букові, що додасть пожильцям сили.

Дівчатам і нареченим слід носити в пазусі квітку одолень-трави (латаття).
Подорожуючим радила зашити в підкладку полин, воякам – кору дуба, а тим, хто судиться, – носити в кишені чистотіл.

Коханого найлегше причарувати липовим чаєм із липовим медом.
Кропива зніме порчу і любовні привороти.

Папороть слід мати біля себе млявим і нерішучим людям.
Шишки хмелю в подушці позбавлять поганих снів.

Дев’ясил – забороло від різних недугів.
Артишем обкурювати домівки, де точаться свари.

Соснова і смерекова живиця поможе подолати згубні звички.
Після кожного прибирання скропити приміщення напаром шавлії, яка очистить і її дух.

Сама баба тримала біля постелі мішечок із татарським зіллям, щоб убезпечити себе від напастей, а під ліжком два коритця – зі збіжжям і сірою горовою сіллю. «Для тілесного скріплення і легкого дихання».

Обереги від напастей

Вони в моєї баби були дуже прості, але дієві.

Після поганої новини чи важкої розмови, чи просто в занепаді духу, вийди в сад або діброву і візьмися лівою рукою за здорове дерево. І мислено виштовхай із себе гіркоту.

Присядь над річкою і потічком – і зі жмутком трави чи листя пусти за водою свою журу. Відтак занур на хвилину у воду руки.

Запали сірник, подихай на нього, уявляючи, що смуток згорає разом із ним. А тоді увіткни згарок у землю.

Коли чуєш на свою адресу слова злоби, заздрощів, лестощів чи фальшивих побажань, скажи пошепки: «У добрий час мовити, в недобрий – помовчати».

Якщо чуєш у свій бік образу чи прокляття, також пошепки скажи: «Забери собі назад».

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ

Із книги "Вік і лік. Рецепти на всяку оздоровчу потребу від карпатського знатника Андрія Ворона".