Річка Чорне море в Авдіївці

Зустрів у Чернігові на всеношній земляка - лікаря. Він радісно каже: "В Авдіївці, як ото в нашому дитинстві вода біжить! І під мостом, де стадіон, і Кернелеву хату підтопило, і Авраменкова тече!". Питаю - чи й на Подолі вода біжить. Підтвердив, а я пригадав, як ми кутками Чепурнівки та Забігайлівки змовялися в таку пору не йти до школи - перехід по воді був один. По воринах плоту біля діда Пєтєчки. Тож, оскільки на наших кутках відмінників не було і всі лишалися дома спостерігати як водою крижини несе та пускати ввечері на них багаття (ну, за це батьки вуха, було драли, адже таке багаття на крижині могло пристати до дерев'яної хвіртки з відповідними наслідками...) І батькам спокійніше, що малеча не зіслизне з мокрих ворин, і вчителі не лаяли, а дітям взагалі рай... :)

До речі, Забігайлівка - не від того, про що ви подумали :), а тому, що там жив майже на хуторі козак, який гостей запрошував: "Забігай!".

Так ось про воду на Подолі - баба Лисаветка мені розказувала, що там у прадавні часи текла річка Чорне море. Я іронічно похмикував. Ще б пак - річка Чорне море в Авдіївці! баба ж географії не вивчала. Та й стара ж...

Аж осісьо, розбираючи матеріали мого улюбленого вчителя історії Володимира Потаповича Балабатька (він вже давно вчить небесних янголів), натрапив на записаний ним від когось такий же переказ. Значить, щось у цьому є... Через стільки років учитель мене присоромив - спасибі, вчителю! А баба була таки права зі своєю освітою у "два класи і колідор"

...А, забув додати - той лікар ходив у московську церкву ( в Спаський собор, що тимчасово окупований москалями). А коли почалася війни - перейшов до української церкви. До храму святих князя Михайла і боярина його Федора.

Василь ЧЕПУРНИЙ