«Реріх і Шевченко» у Прилуках

Видання побачило світ ще 2004 року, а до Прилук потрапило дякуючи прилуцькому краєзнавцю Анатолієві Риженку. Саме його публікація в історико-краєзнавчій газеті «Скарбниця», присвячена життю Миколи Реріха, привернула увагу Товариства.
Замість вступу, до уваги глядачів було запропоновано короткометражний фільм про життя та творчі шукання Миколи Реріха.
Опісля, слово мав голова Реріхівського товариства Володимир Козар:

- Історія книги «Реріх і Шевченко» дуже цікава, не можливо розповісти її по роках. Адже було задіяно багато колективів, поїздок, архівів і досліджень. На початку 90-х років виник сам проект видання. Але планували не просто надрукувати формальний альбом, подати артефакти. Нам вдалося поєднати в одній книзі два геніальні явища планетарного масштабу! Своїм виданням ми намагалися виправити деякі білі плями в історії, що стосуються постатей Реріха та Шевченка.

Також мали змогу виступити ті, хто доклав сили і душі до створення книги.
Андрій Скиба, співробітник інституту археології НАН України:
- Щоб досконало дослідити особистість, треба багато подорожувати. Я ходив шляхами Шевченка, Реріха і зрозумів – під впливом могутньої краси української природи людина схильна мислити і творити геніально!

Юлія Патлань, співробітниця музею ім. І. Гончара:

- Видання цінне своїми дослідженнями. У ньому подано не лише взаємозв’язки між Шевченком і Реріхом, а ще з іншими митцями. Наприклад, тут вміщено розвідку про вплив Мікешина – першого наставника Реріха.
Сергій Золотоніг, запрезентував власну добірку літератури, присвяченої Миколі Реріху. До неї увійшли книги самого генія, дослідження, критика, листування.
Заслухалася аудиторія, коли із поетичним словом виступив Артемій Аніщенко. Він декламував гостям уривок із поеми Шевченка «Марія».

Також звернувся із промовою пан Анатолій Риженко. Він поділився із присутніми своїми надбаннями та задумами.
А на завершення презентації – дяка від директорки краєзнавчого музею Тетяни Зоць та щедрі подарунки для міських бібліотек від Українського Реріхівського товариства.

Вікторія ЛЯЛЬЧЕНКО,
м.Прилуки