Рейган. Нам би такого президента!

Одного разу перед подружжям Рейганів виступав знаменитий піаніст Володимир Горовіц (у нього Греммі більше, ніж у сера Пола Маккартні). У той момент, коли Рональд Рейган встав, щоб подякувати славетному музиканту, сталося щось жахливе.

Дружина президента Ненсі Рейган, яка сиділа на краю невеликого подіуму, посунула своє крісло і полетіла догори дригом у розставлені біля подіуму букети хризантем.В гробовій тиші Рейган, коли переконався, що постраждали тільки квіти, допоміг дружині піднятися зі словами: "Кохана, ми ж домовились виконувати цей трюк, тільки коли мені не аплодують".

Президента Рейгана не любили за його політику, але навіть його затяті опоненти були зачаровані його особистістю. Найстарший в історії США очільник держави часто бував щирим і веселим як дитина.
Почуття гумору він демонстрував у найскрутніших ситуаціях. Перебуваючи на операційному столі після майже вдалого замаху, коли він просто дивом залишився живий, президент республіканець жартував з лікарями: “Сподіваюсь, ви всі республиканці?”.

В політичних дебатах Рейган обеззброював опонентів незлобливим і веселим характером, а також безцінною для політика чеснотою – самоіронією. Ще під час президентської кампанії противники Рональда без перестанку мусолили тему його віку, але колишній актор зміг обернути свою старість на козирну карту. Він сам почав жартувати на тему, що старий кінь борозни не зіпсує, і незмінно своїми жартами заробляв додаткові бали у виборців.

Взагалі, зауважили, що Рейган запросто вставляв у свої виступи слова своїх колишніх кіногероїв, а також деколи прибріхував, видаючи маловідомий випадок з кіно за реальний. Це, а ще використання анекдотів, дозволяло йому емоційно впливати на публіку, викликаючи у неї чи сльози глибокого патріотизму чи сміх від масного жарту.
“Хіба актор може бути президентом?” - запитали його одного разу. “Хіба президент може не бути актором?” - відповів він.

Був у Рейгана ще один секрет – він був надзвичайно працездатним і дуже ретельно готувався до кожного виступу. В цьому сенсі він був справжнім актором, готовим блискуче грати свою роль.
Наприклад, Рейган, незважаючи на свій досвід виступів, мав переживання з приводу питань, на які він не знайде відповіді. З цієї причини перед кожним виступом він намагався сформулювати всі можливі варіанти запитань до нього і не лінувався на кожне з них знайти відповідь. За його власною статистикою, з десяти можливих запитань чотири справді йому були поставлені, і продумані готові відповіді допомогали йому достойно триматися у будь-якій полеміці.

Рональд Рейган на повну використовував свої акторські навики, наприклад, добру пам'ять. А ще він майстерно входив в образ і поводив себе так, що навіть найдосвідченіші журналісти не помічали його вдаваної щирості.

Наприклад, журналісту совецької газети на питання, в чому секрет його дотепності, Рейган незворушно і на повному серйозі відповів, що в дитинстві йому подарували збірник "русскіх пословіц", і він вивчив його напам'ять. Дотепно, правда? І це прозвучало так щиро, що газета надрукувала, а спеціалісти КГБ потім окремо довго ще аналізували, що в цьому правда.

Рейган, звичайно, був лютим антисовєтчиком (що не завадило йому налагодити контакт з Міхаілом Горбачовим і абсолютно його зачарувати) і вважав СССР найбільшою в історії загрозою Америці. При цьому він вивчав антагоніста з несподіваної сторони – колекціонував не тільки антисовєцькі анекдоти, але і російські анекдоти про себе. Одним з найулюбленіших його анекдотів такий:

Рейган зривається серед ночі весь спітнілий. Ненсі Рейган запитує: “Ронні, що трапилось?”. “Який мені приснився жах! - відповідає Рейган. - Ніби сиджу я в залі, а на трибуні Брежнєв, і каже: "Шановні товариші, ми заслухали доповіді про стан справ на Брянщині і Орловщині. Тепер хотілося б почути, як справи на Вашингтонщині. Слово надається першому секретарю Вашингтонського обкому КПСС товаришу Рейгану." А я сиджу і відчуваю - не готовий!..

Брати ГРІМ