Продукти - на смітник
Чому виробники овочів, ягід та фруктів викидають продукцію, яка не продалась?
Тут може бути купа чинників і всі їх перелічити неможливо, тому ми зупинимось на головних. Мова піде про якісні ягоди, овочі та фрукти, а не про зіпсовані, які вживати вже не можна.
Так ось... чому фермер або простий селянин обирає варіант просто викинути власноруч вирощене, а не роздати тим, хто потребує.
1. Кому роздати? Пенсіонерам, дітям, сиротам, бідним, хворим, військовим...? Кому? І як ви це уявляєте? Хто з тих, хто радить все роздати, намагався хоча б відро яблук віддати у дитячий інтернат? Вийшло? Так отож... У вас його не візьмуть. Бо ніхто ніколи не дізнається якість тієї продукції і ризикувати здоров'ям дітей ніхто навіть теоретично не буде. Про шпиталі, лікарні, будинки старих, школи і т.п. та сама ситуація. Без довідок перевірки якості і дозволів ніхто навіть у приміщення ці продукти не занесе.
2. Як роздати? Якщо ви ніколи нікому нічого не роздавали, то проведіть експеримент: купіть відро огірків і десь на перехресті станьте з тим відром та табличкою "роздаю безкоштовно". Результати потім розкажете. У вас ніхто нічого не візьме. А якщо і візьмуть, то половина тих огірків опиниться у смітнику. То колір не той, то смак, то розмір, то просто передумав. Досвід роздачі "гуманітарки" є чудовим прикладом. Хто отримував - той знає, що потім все це гниє, пропадає і викидається.
Про транспортні витрати навіть не згадую. Більшість тих, хто "не може купити" - навіть 100 метрів не рушать за тією халявою, а бажатимуть, щоб не просто під двері, а аж у кухню занести, упаковане, перебране і ще пів години вмовляли їх те все взяти. Не вірите? Спробуйте і переконайтесь.
3. Продати дешево? А ви рахували витрати суто на продаж? Хоч раз думали про це? Тоді рахуймо разом: обережно зібрати без пошкоджень, перебрати, посортувати, упакувати, доставити, сплатити "містове" на базарі, втратити важливий час у розпал сезону.
Для наочності приведу приклад на огірках у передмісті Чернігова на 16 липня 2023 року. Господиня зібрала 15 кг огірків. Перебрала, посортувала, ніч тримала у погребі, склала у сумки і вранці повезла їх на базар. Сплатила за дорогу у маршрутці у один бік 25 грн. Від зупинки тягла ті 15 кг огірків + кульочки, ваги, стільчик, воду у пляшці, скатертину на прилавок, фартух, хустку на голову, рушник для рук і ще щось потрібне. Притягла, побігала по рядах, поки знайшла місце, і почала розкладатись. І через 5 ... 10 хвилин вже підійшли "абілєчівать", тобто за містовим збором базару. Виклала господиня ще 20 грн.
Слідкуєте за витратами? Тож продовжуємо.
Назад додому їй повернутись - треба у кишені мати ще 25 грн, бо саме стільки коштує маршрутка у рідне село.
Загалом, щоб вийти з дому і поїхати з 15 кг огірків на базар, господині треба мати 25+20+25=70 грн.
А тепер увага, питання: яка собівартість вирощування огірків і якою має бути мінімальна ціна продажу 1 кг огірків на базарі, якщо одна насінина огірка в магазині коштує 3 грн, полив на один корінь огірків за сезон становить мінімум пів куба води, добрива, засоби захисту рослин, плівка парника, матузки для підв'язування, каркаси для шпалєр і купа іншого десь по 20...50 грн на кущ? А сам кущ якщо дасть 10 кг огірків за сезон, то ти або агроном з червоним дипломом, або дуже повезло з погодою.
Але повернемось до господині на базарі.
Ось вона стоїть і продає огірки. 16 липня 2023 року на базарі Чернігова ціна на огірки не перевищувала 30 грн за ідеальні мінімального розміру корнішони та пікулі. Господиня виставляє свої спочатку по 25 грн за кіло, а через годину скидає ціну до 20 грн. Останні 5 кг віддає взагалі по 15 грн і вважає це вдачею, що не треба їх перти назад.
Тож, вона виторгувала всього 10 кг по 20 грн + 5 кг по 15 грн = 200 + 75 = 275 грн. Її поїздка і перебування на базарі забрали 70 грн. Залишок 205 грн. Начебто й не погано, правда?
Та не все так райдужно.
Сезон вирощування огірків триває з квітня по липень (у декого по серпень) і не дозволяє пропустити і один день без роботи. Тобто, за увесь сезон виходить мінімум 120 днів праці. Плодоношення триває максимум 45-50 днів. З них поїхати на базар вдається не більше 20 раз. І продаючи у середньому по 15 кг та заробляючи по 205 грн кожного разу, отримуємо 4100 грн за увесь сезон. І це ми не врахували вартість насіння, "хімії", поливу та парників з оранками та багато чого ще.
Ну як вам? вигідно?
Так я вам ще скажу, що продати 16.07.23 року на базарі свої огірки по 20 грн більшу частину і мінімальну ціну мати 15 грн - це неймовірна вдача, бо більшість продавців збувала половину привезеного по 10 грн, а то й везла назад, в'ялими на сонці.
То чи варто везти, а потім продавати дешево чи роздавати безкоштовно? Ви б на місці господині так зробили?
От господиня і викидає ті огірки свиням чи корові, або просто на звалище, щоб і не боліло і не заважало.
Та щось злиденних та нужденних на смітнику не помітно. І по вулицях села ніхто не ходить з питанням "а чи не буде у вас бодай одного огірка, бо нема грошей купити та скуштувати, а я вам за це допоможу чим можу".
А на звалищах більшості сіл навколо великих міст ростуть гори з полуниці, вишні, черешні, огірків, помідорів, яблук, груш, капусти та багато чого ще. Бо хтось рахує свої гроші та працю, а хтось вважає, що "воно ж саме росте - чого так дорого" і чекає халяви.
Анатолій ЯРОВЕД
Тут може бути купа чинників і всі їх перелічити неможливо, тому ми зупинимось на головних. Мова піде про якісні ягоди, овочі та фрукти, а не про зіпсовані, які вживати вже не можна.
Так ось... чому фермер або простий селянин обирає варіант просто викинути власноруч вирощене, а не роздати тим, хто потребує.
1. Кому роздати? Пенсіонерам, дітям, сиротам, бідним, хворим, військовим...? Кому? І як ви це уявляєте? Хто з тих, хто радить все роздати, намагався хоча б відро яблук віддати у дитячий інтернат? Вийшло? Так отож... У вас його не візьмуть. Бо ніхто ніколи не дізнається якість тієї продукції і ризикувати здоров'ям дітей ніхто навіть теоретично не буде. Про шпиталі, лікарні, будинки старих, школи і т.п. та сама ситуація. Без довідок перевірки якості і дозволів ніхто навіть у приміщення ці продукти не занесе.
2. Як роздати? Якщо ви ніколи нікому нічого не роздавали, то проведіть експеримент: купіть відро огірків і десь на перехресті станьте з тим відром та табличкою "роздаю безкоштовно". Результати потім розкажете. У вас ніхто нічого не візьме. А якщо і візьмуть, то половина тих огірків опиниться у смітнику. То колір не той, то смак, то розмір, то просто передумав. Досвід роздачі "гуманітарки" є чудовим прикладом. Хто отримував - той знає, що потім все це гниє, пропадає і викидається.
Про транспортні витрати навіть не згадую. Більшість тих, хто "не може купити" - навіть 100 метрів не рушать за тією халявою, а бажатимуть, щоб не просто під двері, а аж у кухню занести, упаковане, перебране і ще пів години вмовляли їх те все взяти. Не вірите? Спробуйте і переконайтесь.
3. Продати дешево? А ви рахували витрати суто на продаж? Хоч раз думали про це? Тоді рахуймо разом: обережно зібрати без пошкоджень, перебрати, посортувати, упакувати, доставити, сплатити "містове" на базарі, втратити важливий час у розпал сезону.
Для наочності приведу приклад на огірках у передмісті Чернігова на 16 липня 2023 року. Господиня зібрала 15 кг огірків. Перебрала, посортувала, ніч тримала у погребі, склала у сумки і вранці повезла їх на базар. Сплатила за дорогу у маршрутці у один бік 25 грн. Від зупинки тягла ті 15 кг огірків + кульочки, ваги, стільчик, воду у пляшці, скатертину на прилавок, фартух, хустку на голову, рушник для рук і ще щось потрібне. Притягла, побігала по рядах, поки знайшла місце, і почала розкладатись. І через 5 ... 10 хвилин вже підійшли "абілєчівать", тобто за містовим збором базару. Виклала господиня ще 20 грн.
Слідкуєте за витратами? Тож продовжуємо.
Назад додому їй повернутись - треба у кишені мати ще 25 грн, бо саме стільки коштує маршрутка у рідне село.
Загалом, щоб вийти з дому і поїхати з 15 кг огірків на базар, господині треба мати 25+20+25=70 грн.
А тепер увага, питання: яка собівартість вирощування огірків і якою має бути мінімальна ціна продажу 1 кг огірків на базарі, якщо одна насінина огірка в магазині коштує 3 грн, полив на один корінь огірків за сезон становить мінімум пів куба води, добрива, засоби захисту рослин, плівка парника, матузки для підв'язування, каркаси для шпалєр і купа іншого десь по 20...50 грн на кущ? А сам кущ якщо дасть 10 кг огірків за сезон, то ти або агроном з червоним дипломом, або дуже повезло з погодою.
Але повернемось до господині на базарі.
Ось вона стоїть і продає огірки. 16 липня 2023 року на базарі Чернігова ціна на огірки не перевищувала 30 грн за ідеальні мінімального розміру корнішони та пікулі. Господиня виставляє свої спочатку по 25 грн за кіло, а через годину скидає ціну до 20 грн. Останні 5 кг віддає взагалі по 15 грн і вважає це вдачею, що не треба їх перти назад.
Тож, вона виторгувала всього 10 кг по 20 грн + 5 кг по 15 грн = 200 + 75 = 275 грн. Її поїздка і перебування на базарі забрали 70 грн. Залишок 205 грн. Начебто й не погано, правда?
Та не все так райдужно.
Сезон вирощування огірків триває з квітня по липень (у декого по серпень) і не дозволяє пропустити і один день без роботи. Тобто, за увесь сезон виходить мінімум 120 днів праці. Плодоношення триває максимум 45-50 днів. З них поїхати на базар вдається не більше 20 раз. І продаючи у середньому по 15 кг та заробляючи по 205 грн кожного разу, отримуємо 4100 грн за увесь сезон. І це ми не врахували вартість насіння, "хімії", поливу та парників з оранками та багато чого ще.
Ну як вам? вигідно?
Так я вам ще скажу, що продати 16.07.23 року на базарі свої огірки по 20 грн більшу частину і мінімальну ціну мати 15 грн - це неймовірна вдача, бо більшість продавців збувала половину привезеного по 10 грн, а то й везла назад, в'ялими на сонці.
То чи варто везти, а потім продавати дешево чи роздавати безкоштовно? Ви б на місці господині так зробили?
От господиня і викидає ті огірки свиням чи корові, або просто на звалище, щоб і не боліло і не заважало.
Та щось злиденних та нужденних на смітнику не помітно. І по вулицях села ніхто не ходить з питанням "а чи не буде у вас бодай одного огірка, бо нема грошей купити та скуштувати, а я вам за це допоможу чим можу".
А на звалищах більшості сіл навколо великих міст ростуть гори з полуниці, вишні, черешні, огірків, помідорів, яблук, груш, капусти та багато чого ще. Бо хтось рахує свої гроші та працю, а хтось вважає, що "воно ж саме росте - чого так дорого" і чекає халяви.
Анатолій ЯРОВЕД
| Читайте також |
| Коментарі (0) |