Про що співали білогвардійці?

Ага, думаєте тіпа "Паручік Галіцин, не падайте духом". Ну, або як в Булгакова, небось - "Нєжной акациі гроздья душистия". Да? А от вам дневниковий запис від елітного Алєксєєвскаго полка, 1920 рік. Керч. Перед походом на Кубань.

— «По вечерам мы сидим в конце села на каменном заборе и поем. У нас хорошие певцы. Левицкий 1-й тенор, Гусаковский 2-й и Аносов бас. Их любимая песня: «Уже років двісті, як козак в неволі». Невольно вслушаешься в текст.

— Ой, рада б я вийти,
Тай сама в неволі,
У неволі у ярмі,
Під московским караулом
У тюрмі.
Они поют с чувством, умело.
Ночь тихая и теплая, настраивает на далекие-далекие и невозвратные мечты».

Алі ТАТАР - ЗАДЕ