Про принципи і правила в торгівлі України зі світом
Відмінності в ментальних підходах ідеалістичного та прагматичного типів проявилися цього року в торгівлі українських аграріїв з транснаціональними трейдерами на тлі недобору врожаю основних культур і стрімкого зростання цін на них.
Дискусія «за» і «проти» прийняття «Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та учасниками зернового ринку в 2020/2021 роках» спонукає до з’ясування понять. Бо представники протилежних сегментів ринку під час засідань робочої групи в Мінекономіки щодо ситуації на ринку зерна виявили так само відмінні підходи до вирішення проблеми.
Так, представники об’єднань аграрних виробників обстоюють принцип справедливості в ціноутворенні, натомість представники структур транснаціональних трейдерів (експортерів) і переробників висловлюються категорично проти перегляду форвардних (наперед укладених) контрактів з аграріями.
Спробуємо розібратися в суті понятійних позицій сторін. Принципи стосунків відображаються документально в деклараціях, меморандумах, протоколах намірів. Правила тих самих взаємин оформлюються у вигляді законів, підзаконних актів, договорів (контрактів). Закономірно, що принципи передують правилам і одне не виключає інше. Це як дві сторони однієї медалі.
Таким чином, сторони зазначених переговорів перебувають на різних понятійних позиціях. Але оскільки йдеться про меморандум, який визначає принципову позицію в стосунках між учасниками зернового ринку, то заперечення його прийняття з позицій наявних торговельних правил не є виправданим. Експортери і переробники мали б усвідомлювати це, однак без участі регулятора, тобто Мінекономіки, це неможливо донести. Ось чому ця сторона переговорів водночас виступає і проти «втручання» держави в її стосунки з українськими аграріями.
Нагадаємо, що найбільші ризики існують у сільському господарстві. У світі посилюється дефіцит аграрної сировини. Україна вичерпала екстенсивний шлях аграрного розвитку за рахунок розширення посівних площ. Подальшого розвитку можна досягти лише шляхом встановлення режиму найбільшого сприяння агровиробництву. Експортери і переробники мають надавати конкурентні умови закупівель, а не обмежувальні, зафіксовані в односторонньо вигідних контрактах, зокрема форвардних, чи пролобійовані законодавчо у вигляді податкових та митних бар’єрів.
Для уникнення в подальшому конфліктних ситуацій між учасниками українського аграрного ринку потрібно керуватися такими принципами:
Мінекономіки, як регулятор державної аграрної політики, виходить із пріоритетності інтересів вітчизняних агровиробників.
При цьому є неприйнятним надання переваг одним учасникам ринку за рахунок інших.
Учасники аграрного ринку погоджуються застосовувати недискримінаційні методи підтримки експорту та переробки аграрної продукції.
Микола ШКУРКО, генеральний директор ТОВ ПВКФ «Сяйво», голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України»
Дискусія «за» і «проти» прийняття «Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та учасниками зернового ринку в 2020/2021 роках» спонукає до з’ясування понять. Бо представники протилежних сегментів ринку під час засідань робочої групи в Мінекономіки щодо ситуації на ринку зерна виявили так само відмінні підходи до вирішення проблеми.
Так, представники об’єднань аграрних виробників обстоюють принцип справедливості в ціноутворенні, натомість представники структур транснаціональних трейдерів (експортерів) і переробників висловлюються категорично проти перегляду форвардних (наперед укладених) контрактів з аграріями.
Спробуємо розібратися в суті понятійних позицій сторін. Принципи стосунків відображаються документально в деклараціях, меморандумах, протоколах намірів. Правила тих самих взаємин оформлюються у вигляді законів, підзаконних актів, договорів (контрактів). Закономірно, що принципи передують правилам і одне не виключає інше. Це як дві сторони однієї медалі.
Таким чином, сторони зазначених переговорів перебувають на різних понятійних позиціях. Але оскільки йдеться про меморандум, який визначає принципову позицію в стосунках між учасниками зернового ринку, то заперечення його прийняття з позицій наявних торговельних правил не є виправданим. Експортери і переробники мали б усвідомлювати це, однак без участі регулятора, тобто Мінекономіки, це неможливо донести. Ось чому ця сторона переговорів водночас виступає і проти «втручання» держави в її стосунки з українськими аграріями.
Нагадаємо, що найбільші ризики існують у сільському господарстві. У світі посилюється дефіцит аграрної сировини. Україна вичерпала екстенсивний шлях аграрного розвитку за рахунок розширення посівних площ. Подальшого розвитку можна досягти лише шляхом встановлення режиму найбільшого сприяння агровиробництву. Експортери і переробники мають надавати конкурентні умови закупівель, а не обмежувальні, зафіксовані в односторонньо вигідних контрактах, зокрема форвардних, чи пролобійовані законодавчо у вигляді податкових та митних бар’єрів.
Для уникнення в подальшому конфліктних ситуацій між учасниками українського аграрного ринку потрібно керуватися такими принципами:
Мінекономіки, як регулятор державної аграрної політики, виходить із пріоритетності інтересів вітчизняних агровиробників.
При цьому є неприйнятним надання переваг одним учасникам ринку за рахунок інших.
Учасники аграрного ринку погоджуються застосовувати недискримінаційні методи підтримки експорту та переробки аграрної продукції.
Микола ШКУРКО, генеральний директор ТОВ ПВКФ «Сяйво», голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України»
| Читайте також |
| Коментарі (0) |