Пам'ятник Шевченку у Ніжині
35 років тому, а саме 20 вересня 1991 року, в Ніжині відбулося врочисте відкриття пам'ятника Тарасу Григоровичу Шевченку, який став першим монументом Кобзареві в незалежній Україні.
Ініціатором встановлення виступило Ніжинське товариство української мови імені Т. Г. Шевченка (ТУМ), яке на зламі 1980 – 1990-х років відіграло ключову роль у національному та культурному відродженні міста. Оголошений ТУМ збір коштів перетворив кожну культурну, просвітницьку чи політичну акцію організації на благодійний майданчик для спорудження пам'ятника Шевченку в Ніжині.
Під знаком збору коштів нам було простіше долати бюрократичні перепони і компартійний спротив у проведенні просвітницьких заходів, які відкривали людям правду про заборонені сторінки української історії, одночасно закликали долучатися до створення першого «незалежного» монумента Кобзареві. Кошти збирали буквально по копійці — від інтелігенції, студентів тодішнього Ніжинського педагогічного інституту до робітників місцевих підприємств, а інформацію подавали регулярно у місцевій газеті. Благодійники отримували пам'ятну листівку про внесок. Створення монумента було не просто культурною подією, а справжньою лінією фронту в боротьбі за незалежність.
Ухвалення рішення виконкому Ніжинської Ради народних депутатів 19 грудня 1989 року та замовлення виготовлення скульптури стали величезною перемогою громади та ТУМ на першому етапі. Проте залізна завіса радянської системи та компартійна бюрократія до останнього чинили спротив. Готова бронзова фігура Кобзаря авторства видатного скульптора Олександра Скоблікова чекала свого часу, поки в повітрі зависла невизначеність.
Серпневий путч (спроба перевороту ГКЧП у Москві) був останньою конвульсією імперії. І коли цей путч ще ганебно не провалився, а Верховна Рада ще не ухвалила Акт про проголошення незалежності України, ніжинська виконавча влада, на відміну від районної компартійної, на чолі з головою виконкому Анатолієм Платоновичем Романенком перейшла до рішучих дій. Відкриття пам'ятника перетворилося на народне свято перемоги над силами зла і згуртувало громаду до розбудови своєї держави.
Микола ШКУРКО
Ініціатором встановлення виступило Ніжинське товариство української мови імені Т. Г. Шевченка (ТУМ), яке на зламі 1980 – 1990-х років відіграло ключову роль у національному та культурному відродженні міста. Оголошений ТУМ збір коштів перетворив кожну культурну, просвітницьку чи політичну акцію організації на благодійний майданчик для спорудження пам'ятника Шевченку в Ніжині.
Під знаком збору коштів нам було простіше долати бюрократичні перепони і компартійний спротив у проведенні просвітницьких заходів, які відкривали людям правду про заборонені сторінки української історії, одночасно закликали долучатися до створення першого «незалежного» монумента Кобзареві. Кошти збирали буквально по копійці — від інтелігенції, студентів тодішнього Ніжинського педагогічного інституту до робітників місцевих підприємств, а інформацію подавали регулярно у місцевій газеті. Благодійники отримували пам'ятну листівку про внесок. Створення монумента було не просто культурною подією, а справжньою лінією фронту в боротьбі за незалежність.
Ухвалення рішення виконкому Ніжинської Ради народних депутатів 19 грудня 1989 року та замовлення виготовлення скульптури стали величезною перемогою громади та ТУМ на першому етапі. Проте залізна завіса радянської системи та компартійна бюрократія до останнього чинили спротив. Готова бронзова фігура Кобзаря авторства видатного скульптора Олександра Скоблікова чекала свого часу, поки в повітрі зависла невизначеність.
Серпневий путч (спроба перевороту ГКЧП у Москві) був останньою конвульсією імперії. І коли цей путч ще ганебно не провалився, а Верховна Рада ще не ухвалила Акт про проголошення незалежності України, ніжинська виконавча влада, на відміну від районної компартійної, на чолі з головою виконкому Анатолієм Платоновичем Романенком перейшла до рішучих дій. Відкриття пам'ятника перетворилося на народне свято перемоги над силами зла і згуртувало громаду до розбудови своєї держави.
Микола ШКУРКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |