Про потребу зміни статуту “Просвіти”
Всеукраїнське товариство “Просвіта” постало на зламі комуністичної та демократичної епох. Її творці керувалися досвідом функціонування громадських об’єднань того часу, хоч і говорили про відродження Матірної «Просвіти». Найвідомішими були всесоюзна піонерська організація і спілка комуністичної молоді. За взірець було взято якраз шкільну піонерську організацію з її принципом повної централізації.
З того часу пройшло 30 років. Час засвідчив не ефективність такої організаційно - правової форми як «громадська організація», де відокремлені підрозділи (осередки) не можуть мати статусу юридичної особи згідно із Законом України «Про громадські організації».
До того ж умови розвитку громадського суспільства і адміністративної децентралізації вимагають адекватного відображення цього процесу в діяльності такого важливого громадського інституту як товариство “Просвіта”. Набуття юридичних і майнових прав низовими структурами, принаймні обласними і міськими ( районними) об’єднаннями, дозволило б реалізувати природне у ринкових умовах прагнення примножувати активи та використовувати їх на статутні цілі. Власне така спроможність і була у “Просвіти” від моменту її заснування 150 років тому. За умов автономії коронного краю Галичини і Лодомерії в Австро-Угорській імперії українці будували доми “Просвіти”, засновували бібліотеки, кооперативи, спортивні гуртки, видавництва і таке інше. Чи багато надбала сучасна “Просвіта” за 30 років свого існування в умовах державної незалежності України? Скажімо відверто - навіть не повернула того, що їй належало. Так, Львівська «Просвіта» замість того, щоб порядкувати у власному домі, змушена винаймати приміщення, за яке протягом цього півріччя заборгувала місту 300 тисяч гривень. Не набагато краща ситуація і з чернігівською «Просвітою», більше того, тут нависла загроза втрати орендованого приміщення у зв’язку з намірами обласної ради щодо його приватизації. А чому б не передати архітектурну пам’ятку на баланс товариству за його участь у боротьбі за державну самостійність, безцінний внесок у національно-патріотичне виховання?
Щоб розблокувати таку ущербну ситуацію необхідно провести статутні зміни. На X-му з’їзді товариства у 2017 році було створено статутну комісію, але досі підсумків її роботи нема. Тому чернігівське обласне об’єднання товариства ухвалило ініціювати процес розробки нової редакції статуту, а також програми. Про це було офіційно заявлено під час засідання Головної ради ВУТ «Просвіта» 10 грудня. Головною зміною у статуті має стати впровадження моделі побудови товариства у вигляді громадської спілки як базової організаційно - правової форми. Вона передбачає набуття юридичного статусу низовими об’єднаннями і формування структури товариства знизу наверх, тобто спілки низові формують спілки вищого рівня, при цьому зберігають фінансово - господарську самостійність. Це дозволить кардинально покращити матеріальний стан усіх ланок товариства, відтак реалізовувати плани зі зміцнення ідеологічних підвалин держави.
Микола ШКУРКО, голова Ніжинського МО ВУТ «Просвіта»
З того часу пройшло 30 років. Час засвідчив не ефективність такої організаційно - правової форми як «громадська організація», де відокремлені підрозділи (осередки) не можуть мати статусу юридичної особи згідно із Законом України «Про громадські організації».
До того ж умови розвитку громадського суспільства і адміністративної децентралізації вимагають адекватного відображення цього процесу в діяльності такого важливого громадського інституту як товариство “Просвіта”. Набуття юридичних і майнових прав низовими структурами, принаймні обласними і міськими ( районними) об’єднаннями, дозволило б реалізувати природне у ринкових умовах прагнення примножувати активи та використовувати їх на статутні цілі. Власне така спроможність і була у “Просвіти” від моменту її заснування 150 років тому. За умов автономії коронного краю Галичини і Лодомерії в Австро-Угорській імперії українці будували доми “Просвіти”, засновували бібліотеки, кооперативи, спортивні гуртки, видавництва і таке інше. Чи багато надбала сучасна “Просвіта” за 30 років свого існування в умовах державної незалежності України? Скажімо відверто - навіть не повернула того, що їй належало. Так, Львівська «Просвіта» замість того, щоб порядкувати у власному домі, змушена винаймати приміщення, за яке протягом цього півріччя заборгувала місту 300 тисяч гривень. Не набагато краща ситуація і з чернігівською «Просвітою», більше того, тут нависла загроза втрати орендованого приміщення у зв’язку з намірами обласної ради щодо його приватизації. А чому б не передати архітектурну пам’ятку на баланс товариству за його участь у боротьбі за державну самостійність, безцінний внесок у національно-патріотичне виховання?
Щоб розблокувати таку ущербну ситуацію необхідно провести статутні зміни. На X-му з’їзді товариства у 2017 році було створено статутну комісію, але досі підсумків її роботи нема. Тому чернігівське обласне об’єднання товариства ухвалило ініціювати процес розробки нової редакції статуту, а також програми. Про це було офіційно заявлено під час засідання Головної ради ВУТ «Просвіта» 10 грудня. Головною зміною у статуті має стати впровадження моделі побудови товариства у вигляді громадської спілки як базової організаційно - правової форми. Вона передбачає набуття юридичного статусу низовими об’єднаннями і формування структури товариства знизу наверх, тобто спілки низові формують спілки вищого рівня, при цьому зберігають фінансово - господарську самостійність. Це дозволить кардинально покращити матеріальний стан усіх ланок товариства, відтак реалізовувати плани зі зміцнення ідеологічних підвалин держави.
Микола ШКУРКО, голова Ніжинського МО ВУТ «Просвіта»
| Читайте також |
| Коментарі (0) |