Про майже для всіх невідому дату, або Гоголь бачить все...
4 вересня, тобто сьогодні, виповнюється 135 років з часу встановлення першого в світі пам'ятника Миколі Васильовичу Гоголю. Місце встановлення - повітове містечко N, яке Гоголь тонко й глибоко відтворив у всіх його нюансах дивовижної прози.
Це Ніжин, древній і вічно юний Ніжин, неквапливий, притишено красивий, умудрений, аж сивий - один такий у цілому світі. Тут здобував пристойну освіту (і здобув!) майбутній великий Гоголь, закінчивши Ніжинську Гімназію вищих наук імені князя Безбородька в 1828 році.
Через багато років Гоголь, перебуваючи в Неаполі, напише: "... Найбільше, ніж будь-коли, я люблю старовинні мої зв'язки і давніх друзів моїх, особливо тих, з якими від незабутнього Ніжина починалася моя дружба". А ще: "... Ані розкіш цих країн, де я живу нині, ні південь, ні чудесні небеса, ніщо не в силах завадити мені думати про тебе, з ким почали союз наш під алеями Ніжинського саду..." (з листа до М.Я.Прокоповича 2 липня 1834 року).
Встановлення пам'ятника Гоголю тоді, в далекому 1881 році, спричинило в Ніжині великий фурор. Міські власті довго вирішували й "приміряли" де саме цей пам'ятник можна встановити. Спочатку вирішили, а потім відмінили рішення про встановлення його поблизу нинішнього Гоголівського корпусу НДУ; не встановили його ні в Графському парку, ні в інших прикметних місцях Ніжина, позначених колишньою присутністю М.В.Гоголя. Ніде не було йому місця.
Тоді вибір припав на прицерковну торгову площу, яка належала Миколаївському соборові, де жваво десятиліттями велася активна й світська, й церковна торгівля - оптом і вроздріб (Ніжин - місто купецьке!).
Тож Гоголь і на тім світі потужно вплинув на культурне життя Ніжина. Пам'ятник фактично змінив інфраструктуру Ніжина в окремо взятому куточку міста: велика прицерковна торгова площа перетворилася на міський окультурений сквер, у центрі якого, як вічний вартовий, як духовний споглядач і геніальний насмішник над людською суєтою - Микола Васильович Гоголь.
Автор пам'ятника - Пармен Забіла. На зрізі лівого плеча забронзовілого Гоголя геніальний скульптор лишив забронзовілий автограф - суворий і аскетичний свій профіль, який проглядається тільки тоді, коли на Гоголя дивишся в профіль.
По всьому світові - в Києві, Петербурзі, Москві, Полтаві, в Сорочинцях, за далеким кордоном - також височать пам'ятники геніальному письменникові. Їх сотні. Вони всі по-своєму красиві й символічні. Але найперший пам'ятник, що увіковічнив цього велета духу, неперевершеного Майстра слова, - це пам'ятник, встановлений 4 вересня 1881 року в Ніжині. В Гоголівському сквері по вулиці Гоголівській, - в історичній частині міста.
Він красивий за будь-якої пори... За будь-якої погоди... До нього злітаються багато голубів... З ним про щось домовляються віковічні дерева... Біля нього, буває, відпочивають пси, натякаючи на живучість душі Собакевича... А люди йдуть сюди, як на медитацію...
Гоголь бачить все.
Тетяна СИДОРЕНКО
Це Ніжин, древній і вічно юний Ніжин, неквапливий, притишено красивий, умудрений, аж сивий - один такий у цілому світі. Тут здобував пристойну освіту (і здобув!) майбутній великий Гоголь, закінчивши Ніжинську Гімназію вищих наук імені князя Безбородька в 1828 році.
Через багато років Гоголь, перебуваючи в Неаполі, напише: "... Найбільше, ніж будь-коли, я люблю старовинні мої зв'язки і давніх друзів моїх, особливо тих, з якими від незабутнього Ніжина починалася моя дружба". А ще: "... Ані розкіш цих країн, де я живу нині, ні південь, ні чудесні небеса, ніщо не в силах завадити мені думати про тебе, з ким почали союз наш під алеями Ніжинського саду..." (з листа до М.Я.Прокоповича 2 липня 1834 року).
Встановлення пам'ятника Гоголю тоді, в далекому 1881 році, спричинило в Ніжині великий фурор. Міські власті довго вирішували й "приміряли" де саме цей пам'ятник можна встановити. Спочатку вирішили, а потім відмінили рішення про встановлення його поблизу нинішнього Гоголівського корпусу НДУ; не встановили його ні в Графському парку, ні в інших прикметних місцях Ніжина, позначених колишньою присутністю М.В.Гоголя. Ніде не було йому місця.
Тоді вибір припав на прицерковну торгову площу, яка належала Миколаївському соборові, де жваво десятиліттями велася активна й світська, й церковна торгівля - оптом і вроздріб (Ніжин - місто купецьке!).
Тож Гоголь і на тім світі потужно вплинув на культурне життя Ніжина. Пам'ятник фактично змінив інфраструктуру Ніжина в окремо взятому куточку міста: велика прицерковна торгова площа перетворилася на міський окультурений сквер, у центрі якого, як вічний вартовий, як духовний споглядач і геніальний насмішник над людською суєтою - Микола Васильович Гоголь.
Автор пам'ятника - Пармен Забіла. На зрізі лівого плеча забронзовілого Гоголя геніальний скульптор лишив забронзовілий автограф - суворий і аскетичний свій профіль, який проглядається тільки тоді, коли на Гоголя дивишся в профіль.
По всьому світові - в Києві, Петербурзі, Москві, Полтаві, в Сорочинцях, за далеким кордоном - також височать пам'ятники геніальному письменникові. Їх сотні. Вони всі по-своєму красиві й символічні. Але найперший пам'ятник, що увіковічнив цього велета духу, неперевершеного Майстра слова, - це пам'ятник, встановлений 4 вересня 1881 року в Ніжині. В Гоголівському сквері по вулиці Гоголівській, - в історичній частині міста.
Він красивий за будь-якої пори... За будь-якої погоди... До нього злітаються багато голубів... З ним про щось домовляються віковічні дерева... Біля нього, буває, відпочивають пси, натякаючи на живучість душі Собакевича... А люди йдуть сюди, як на медитацію...
Гоголь бачить все.
Тетяна СИДОРЕНКО
Читайте також |
Коментарі (0) |