Про кримінальні бацили в Бобровицькій владі

Виконавчі керманичі з Бобровиці, немов під копірку, «ощасливлюють» народ своїми «грандіозними» програмами розвитку району, але як тільки приступають до обов’язків, то геть все забувають і керують за «накатаними» схемами. І це незалежно від того, яка політична сила привела їх до влади, оскільки критерій підбору один і той же – «свій». Ще одне спільне – схильність до криміналу. Того не помічають у Києві і Чернігові, більше того, не реагують на підказки низової громадськості про нечистоплотність кандидатів на посаду голови району. Тож народ вимушений сам виводити на чисту воду таких керівників.

Перший яскравий приклад, пов'язаний з колишнім головою райдержадміністрації Миколою Супруном, рекомендованим на цю посаду партією Блоку Петра Порошенка. У районі давно помічали за ним «щось не те», але серйозно запідозрили в махінаціях, коли великі спонсорські гроші були потрачені на «малювання» будівельних проектів, для реалізації яких не було жодної гривні. Це насторожило й одного підприємця, залученого Супруном до одного з «дутих» проектів в якості, нібито, спонсора, а насправді … платника «данини». І підприємець взяв на себе сміливість офіційно звернутися у вищу, від районної, поліцією. Та й спіймала Супруна на «гарячому» - на хабарі. Правда, судова справа надто довго тягнеться, продукуючи по Бобровиці різні чутки.

Та ще більше їх з’явилося, коли люди дізнавалися, що на грішне через хабарі місце Супруна місцева політична еліта від БПП пророчить… завгоспа райлікарні (офіційна посада - заступник головлікаря з економіки). Довго не йняв віри цьому базарний люд - щоб ото колишнього директора їхнього ринку садовлять на … районний трон?!..Вважали, що то якийсь новенький анекдот.
Ні, не анекдот. Вийшло, що з київських пагорбів краще бачать, кому довіряти Бобровицький район. І Василь Миколайович відразу взявся за роботу, опублікувавши в місцевій газеті гарну програму дій. На жаль, виконання її десь загубилося. Та й команду свою надто довго формує. Хоче (вірніше, його партійні наставники хочуть) щоб вона складалася не стільки з кращих, як з вірних.

Та поки формується та команда «своїх», Бобровицю сколихнув звірячий вчинок колишнього «вірного», про призначення якого на посаду заступника голови райдержадміністрації з гуманітарки теж анекдоти розповідали, бо теж мало хто вірив, що то правда, оскільки добре знали, що то за один Овчинніков. Одначе і його благословили на високу посаду в районну владу одні і ті ж провладні партійні лідери, правда тоді вони від Ющенка за квотою Рудьковського формували команду, тепер від Порошенка керують районом.

Спочатку їх підвів Супрун – так необачно впіймався на хабарі. А наприкінці серпня, якраз перед самим Днем Незалежності, колишній «свій» О-ов. зустрів на польовій дорозі одинадцятирічне дівча на велосипеді і кинувся задовольняти свою тваринячу статеву хіть. Невідомо, чим би те закінчилось, якби не підоспіли люди, і не відірвали одурілого насильника від понівеченої дитини. Що це, добрі люди, діється з оцими вишкварками від влади?

Насамкінець відкрию ще одну «владну» таємницю, котру чомусь приховали від громадськості ті, з дозволу сказати, правоохоронці, котрим за велінням обов’язку вже в новій поліції належить діяти. А просто - «дати хід» тому, що вони занесли в процесі дізнання від свідків та потерпілих в одну досудову справу. Незрозуміла й наглядова роль керівника процесу від прокуратури. З цим не хочуть далі миритися учасники тієї нічної лісової історії.

Трапилась вона березневої ночі 2015 року, тоді братки-кореші з чужої області залетіли на крутих авто в урочище «Темний ліс» на територію мисливського товариства «Шанувальники природи» і замість пояснень єгерям, що вони тут шукають опівночі, побили стражів мисливських угідь. Більше того, як недавно розповів один з потерпілих, «братки» викликали й допомогу з Бобровиці. На місце події прикотив джип марки Тойота Лендкрузер сірого кольору СВ 5557, з якого вийшов чоловік на ім’я Василь – так його називали зальотні «любителі» нічного лісу. За словами єгеря, пізніше вони засвідчили правоохоронцям, яких викликали керівники мисливських угідь, що Василь долучився до побиття охоронців лісу, навіть лежачого ударив ногою. І при виконанні процедури впізнання потерпілі вказали на фотографію Василя Кучерини, який покинув ліс до приїзду туди правоохоронців.

Ніхто не вправі до вироку суду звинувачувати цього чоловіку в будь-якому правопорушенні, тим більше кримінальному, і я цього не роблю. Але негарна історія набула була певного резонансу в Бобровицькому та сусідніх районах. От тільки, як набула, так уже й затухає. Постраждалі від дикого свавілля сяк-так залікували побої, але не можуть людям в очі дивитися. Від сорому. За власну безпомічність перед безкарністю «вершків» суспільства і їхніх добровільних захисників. Невже так і минеться?

За достовірними відомостями, одержаними з інсайдерських джерел, у Бобровицькому райвідділі поліції, про що відомо і в обласному управлінні, існує протокол дізнання постраждалих єгерів, написаний по гарячих слідах нічного побоїська, вчиненого чужими браконьєрами і в присутності та участі «свого», тоді ще «завгоспа» райлікарні. Але поки той протокол там «консервується», один з його фігурантів – Василь Кучерина - обійняв посаду високого державного рангу – голови райдержадміністрації. І що з цього приводу думають ті люди, які з перших джерел чули про ту нічну лісову історію, а також сотні тих, хто з других, третіх … енних вуст її почули? Який імідж формує така безкарність виконавчій владі і реформованім поліції та прокуратурі? Який штрих додає й без цього «підмоченій» репутації команді Бобровицької райдержадміністрації, явно враженій кримінальними бацилами?

Петро ЯРОШЕНКО