Про козу, курку і бджоли
У Федорця є низка історій про його козу Жужу. Ось хоча б ця.
Колись Федорці мали на Горбах великий яблуневий сад. Радгосп його відібрав. Коли прийшов кінець радгоспу, сад приватизував місцевий чиновник, що став підприємцем. Козу Жужу припинали поряд, в акацієвому гайку. Проте «заклята животина» часто відв’язувалася. Раз застали її в саду, вдруге... Новий ґазда-підприємець сердито пригрозив Федорцеві:
«Ще раз тут побачу козу – буде моя».
«О, та я ліпшого зятя собі й не бажаю!» – радісно вигукнув Федорцьо.
Приїхала до Федорця внучка з Києва. Старий заметушився, аби чогось доброго зготувати для дитини. Зловив курку, несе до довбеньки, щоб голову відтяти. А внучка як заверещить:
«Діду, що ви робите?! Я не буду це їсти».
«Чому не будеш?»
«Я не їм м’яса».
«Як це не їж?»
«Не їм і край. Я – вегетаріанка».
«Хто ти, хто?»
«Такі, як я, не їдять ні тварин, ні птиць. І вам не радимо»
«То що, тепер ця бідолашна курка має сама здохнути?..»
Знайомий сельчанин поскаржився Федорцеві, що вночі в нього вкрали кролів.
– Займися бджолами, – сказав Федорцьо.
– Чому?
– Бджіл не так легко вкрасти.
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ
Із рукопису "Федорцьо, приятель сердечний".
Колись Федорці мали на Горбах великий яблуневий сад. Радгосп його відібрав. Коли прийшов кінець радгоспу, сад приватизував місцевий чиновник, що став підприємцем. Козу Жужу припинали поряд, в акацієвому гайку. Проте «заклята животина» часто відв’язувалася. Раз застали її в саду, вдруге... Новий ґазда-підприємець сердито пригрозив Федорцеві:
«Ще раз тут побачу козу – буде моя».
«О, та я ліпшого зятя собі й не бажаю!» – радісно вигукнув Федорцьо.
Приїхала до Федорця внучка з Києва. Старий заметушився, аби чогось доброго зготувати для дитини. Зловив курку, несе до довбеньки, щоб голову відтяти. А внучка як заверещить:
«Діду, що ви робите?! Я не буду це їсти».
«Чому не будеш?»
«Я не їм м’яса».
«Як це не їж?»
«Не їм і край. Я – вегетаріанка».
«Хто ти, хто?»
«Такі, як я, не їдять ні тварин, ні птиць. І вам не радимо»
«То що, тепер ця бідолашна курка має сама здохнути?..»
Знайомий сельчанин поскаржився Федорцеві, що вночі в нього вкрали кролів.
– Займися бджолами, – сказав Федорцьо.
– Чому?
– Бджіл не так легко вкрасти.
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ
Із рукопису "Федорцьо, приятель сердечний".
Читайте також |
Коментарі (0) |