Про День міста Чернігова: пропозиція

Як відомо, він встановлений на честь дня вигнання одними окупантами інших - російська окупація замінила німецьку. Тож очевидно, що день 21 вересня не може бути надалі Днем Чернігова.

А який? Я сприймаю думку про прив'язку цього свята, яке будемо святкувати вже після Перемоги над кацапами, до дня надання місту магдебурзького права. Але це - березень, ще холодно для святкувань. Та й глибина занурення в історію малувата...

А чому б не змістити День Чернігова на один день - на 20 вересня, це день пам'яті святих князя чернігівського Михаїла і боярина його Федора, замучених в Орді ханом Батиєм? Адже це перші відомі святі чернігівські, які й віддали свої життя за віру Христову і за Чернігів.

Важливо тут і те, що мощі чернігівських святих, які довго перебували у Спаському соборі, були нахабно забрані і вивезені на Москву за наказом московського навіженого царя Івана IV, прозиваного Грозним. Вивезені, бо на ординській Москві не було святощів. Зараз вони закопані "під спудом" Архангельського собору Кремля. І коли ми встановимо зону безпеку з Кубані і російських областей, прилеглих до України, коли повернемо Таганрог і Стародубщину, відібрані Росією сто років тому, не забудьмо повернути додому мощі наших святих, що в ординському полоні перебувають.

До речі, а чому б міській раді Чернігові урочистим актом не оголосити святих князя Михайла Чернігівського і боярина його Федора покровителями міста?

Ну, і до відома - в Чернігові, біля шпиталю, знаходиться єдиний в Україні храм святих князя Михайла і боярина його Федора. І припадає пилом проект пам'ятника цим святим роботи знаного скульптора Геннадія Єршова - пам'ятник має стати у скверику над Стрижнем, біля церкви, на місці, наче спеціально для нього створеним. Звісно, після Перемоги...

Василь ЧЕПУРНИЙ