Прийшов час робити заготовку на зиму...

Так-так, ви не помилились і цей допис справді написаний на початку червня, коли про закрутки і консервацію ще ніхто навіть не згадує.
А я вже консервую і засолюю.

Що?
Та ніщо інше, як кріп. Оцей пахучий зелений пухнастий кріп, який стоїть у ряду на грядці, неначе грива зеленого коня.

Виріс кріп висотою приблизно 25-30 см. Берете його і зрізаєте увесь... майже увесь.
Далі найважча робота - вибрати з нього зайвий бур'ян.
Потім відрізати усі стовбури і порізати десь на 1 см довжиною. Потім засипати сіллю якомога більше. Перемішати і тугенько у маленькі баночки напхати.

Ставим у холодильник. Зберігається мінімум 2 роки. Додавати у страви за потреби.
Але... хто дочитав до цього місця, той дізнається секрети 🙂

1й секрет: різати кріп треба виключно у сухому вигляді. Якщо вам треба його помити, то мийте і потім ставите вертикально та чекайте, допоки він остаточно висохне.

2й секрет: з ряду 10 метрів ви наріжете величезний віник того кропу і вам буде здаватись, що вийде 3-літрова банка. Насправді вийде пару "майонезних" по 200 мл - максимум, а може й тих не буде повних. На моїх фото це результат з рядка у 12 метрів густо насіяного кропу.

3й секрет: солити треба багато, щоб половина вашого об'єму вийшла сіль. Тобто 2 баночки по 200 мл готової суміші потребують 200 грам солі. Потім, коли ви будете щось готувати - ви кількість кропу визначаєте, як кількість солі і страву не солите взагалі, а замість солі берете оцю суміш.

4й секрет: стоять ці баночки в холодильнику мінімум 2 роки (сам перевіряв), але брати завжди сухою чистою чайною ложкою з врахуванням, що у страві засолений кріп розправить "крила" і його буде достатньо багато у страві.
І... смачного усім.

Анатолій ЯРОВЕД