Поради "Сіверщини": український узвар

Якщо напій «Фанта» налити у склянку, то стінки її невдовзі стануть матовими, а напій скаламутиться. А що ж діється в шлунку?Організм людини на еволюційному шляху пристосувався до певних продуктів. Ніхто не їстиме сала без хліба, не проживе на самому медові, не задовольниться лише м’ясом або маслом. Для здоров’я не потрібно великого різноманіття продуктів харчування. Краще обходитись меншою кількістю, але щоб вони були повноцінні.

Якби ми почали харчуватись лише продуктами, привезеними, скажімо, з Африки, то не вилазили б з хвороб. Прикладом можуть бути банани, які природно охолоджують тіло жителів тропіків, рятуючи їх від перегріву, але… викликають застуду у наших людей. Адже чужорідні продукти мають незвичний для наших органів травлення хімічний склад, іншу кислотність чи лужність. Веду до того, що ліпше обходитися в основному тими продуктам, до котрих звик організм. Так само і з напоями. Згадаймо поширений у недалекому минулому напій із сушні — узвар. Дуже шкода, що нині готують його мало. Узвар не містить сахарози, якщо приготовлений із сушених фруктів — переважно з яблук та груш. Часто додають вишні, сливи, часом смородину чи бузину. Скажімо, ягоди бузини нормалізують тиск і позитивно впливають на роботу серця. Для лікування шлункових захворювань до узвару додають кизил, для профілактики застуди — малину.

Пам’ятаю, колись говорили, що Білий налив чистить зуби. На селі в довоєнні часи не знали про зубні порошки і пасти. Підвищена кислотність ранніх сортів яблук сприяла розчиненню зубного каменя, видаленню з організму шлаків, що накопичувалися за зиму.

Осінні сорти народної селекції, переважно Антонівка і Путівка, були тими яблуками, котрі сушили на зиму. Вони давали ароматну сушню, смачну в узварі. Антонівку і Пепінку мочили, квасили з капустою. Часто подавали на стіл печену Антонівку.

Необмежену кількість фруктози можемо мати з наших звичайних груш. Деякі з них, наприклад, Безсім’янка та Лимонка, колись були основою солодкості узварів і фруктових киселів. Особливого присмаку надають узварові плоди лісової груші-дички. Сушеними грушами охоче ласують діти, бо вони солодкі та дуже смачні. Якщо надати їм товарного й декоративного вигляду, а це можуть зробити кондитери, то грушо-цукерки матимуть попит не менший, ніж «Пташине молоко». А головне — набагато зменшиться вживання бурякового цукру. Та й покращиться використання врожаю наших садів.
Пора б нам у благословенній Україні відродити промислове виробництво узвару, налагодити торгівлю справжнім національним напоєм українців. Без шкідливого цукру, ліпше з медом.

Михайло КУРДЮК,
с.Тростянець
Ічнянського району