Податкова міліція Чернігова: пріорітетні напрямки

Як саме податківці відновлюють рівновагу у відносинах із платниками, намагаючись втримати баланс між добровільним і примусовим виконанням податкових зобов’язань, розповідає перший заступник начальника ДПІ у м. Чернігові — начальник податкової міліції Сергій Бойко.

— Сергію Вікентійовичу, наскільки результативно спрацювали підрозділи податкової міліції за 9 місяців поточного року? Які напрямки наразі є пріоритетними?

— Наразі велику увагу приділяємо боротьбі з конвертаційними центрами. Податкова міліція проводить серйозну операцію під назвою «Бюджет», метою якої є залучення до здійснення розрахунків з державою мінімізаторів податкових зобов’язань. Адже досить часто задля ухилення від сплати податків підприємства реального сектору економіки використовують злочинні схеми, які дають змогу це зробити. Приміром, так звані податкові ями — фірми, що створюються спеціально для одноразового чи багаторазового шахрайства. Вони реєструються на імена осіб, які втратили паспорти, перебувають у місцях позбавлення волі чи психіатричних лікарнях. І трапляється так, що коли ми відслідковуємо ланцюг посередників, а це, як правило, не одна фірма між реалізатором та кінцевим споживачем, і виходимо на транзитні фірми, переконуємося, що нібито здійснена операція була безтоварною.

Операція «Бюджет» дала нам можливість у режимі он¬лайн отримувати дані про те, хто з підприємств реального сектору економіки користується подібними схемами. Розкриваючи їх, працівники податкової міліції попереджують спроби незаконного відшкодування ПДВ: результат січня — вересня 2010 р. становить 9,2 млн. грн. Це гроші, передбачені зовсім для інших цілей. Вони мають потрапляти не до кишені кримінального бізнесу, а спрямовуватися на фінансування соціальних програм, виплату зар¬плат працівникам бюджетної сфери, пенсій — пенсіонерам тощо.

— Яку роль у легалізації трудових доходів громадян відіграє безпосередньо податкова міліція?

— Конвертаційні центри і зарплати «в конвертах» — взаємопов’язані речі. Виплата грошей найманим працівникам понад ліміт, передбачений фондом оплати праці, означає, що ці кошти потрібно звідкись брати. І тут у нагоді мінімізаторам стають конвертаційні центри.

— А що за ситуація склалася з нібито масовим неприйняттям декларацій останнім часом?

— У ході операції «Бюджет» ми виокремили 203 суб’єкти господарювання, що, на нашу думку, є ризиковими з точки зору сплати податків. Податкові інспектори приймають від них звітні документи, але ретельно звіряють відображені у них дані і у більшості випадків виявляють розбіжності. До речі, додаток 5 до декларації з ПДВ, в якому відображаються податкові зобов’язання і податковий кредит у розрізі контрагентів, — досить вдалий інструмент. За його допомогою можна чітко з’ясувати, чи дійсно відбулася операція. Якщо ж купівлю-¬продаж товару відображено у декларації лише одного підприємства, це дає нам сигнал: дехто має проблеми з дотриманням податкового законодавства і використовує при цьому транзитні чи фіктивні фірми. «Податкові ями» — взагалі серйозна проблема української економіки, тож і не припиняємо боротьби з ними.

— Які заходи плануєте вжити для посилення боротьби з тіньовою економікою?

— Аби знати, яку ділянку у роботі податкової міліції потрібно підсилити, ми проаналізували всі категорії економічних злочинів і виявили, що віднедавна у них з’явилися ознаки транснаціональних. Чимало співвітчизників колись виїхали на постійне місце проживання за кордон — до таких країн, як Чехія, Словаччина, Іспанія, мають там сім’ї, квартири і, відповідно, бізнес. Тому й зникли кордони економічних злочинів. Крім того, розвиток нових технологій зумовив появу кіберзлочинності, а вона включає технології смарт¬карти, інтернет¬банкинг, переведення з рахунків на рахунки web¬money або віртуальних грошей. Узяти хоча б гральний бізнес, який у 2009 р. оголошено поза законом, проте він продов¬жує працювати, перепрофілювавшись у віртуальне казино. А гроші там, до речі, «крутяться» не віртуальні, а справжні, і цей потік ніким не контролюється. Головні ж сервери часом знаходяться за кордоном. По результатах відпрацювання діяльності у сфері грального бізнесу, вилучено 36 гральних автомати на загальну суму 288 тис. грн.

— Чи достатньо важелів, на Ваш погляд, закладено у проекті Податкового кодексу для ефективнішого руйнування незаконних схем ухилення від сплати податків?

— Податковий кодекс розроб¬лявся на основі чинного законодавства, й інструментів для ефективної подальшої роботи у ньому цілком достатньо. З приводу положень документа точилися палкі дискусії, і ще достеменно невідомо, в якому вигляді його буде прийнято остаточно. Незалежно від цього найважливіше, щоб і ми, і бізнес працювали у єдиному законодавчому просторі, не виходячи за його межі.

— З боку бізнесу періодично лунають питання щодо непотрібності існування податкової міліції взагалі.

— Податкова міліція однозначно потрібна, і користь від її діяльності величезна. Одна з причин такого стану справ — низький рівень податкової культури співвітчизників. Приміром, нещодавно ми викрили 8 СГД з ознаками фіктивності. А скільки їх іще в Україні?
Робота податкової міліції вузькопрофільна, потребує спеціальних навичок і вмінь, необхідних для боротьби з економічною злочинністю. Тому перспектива передачі функцій податкової міліції підрозділам МВС України — нерайдужна для держави. Ну просто не може людина сьогодні розслідувати справу, умовно кажучи, про крадіжку велосипеда, а завтра — економічний злочин. Знайти велосипед — не проблема, тоді як ми шукаємо сліди правопорушників на флешках, жорстких дисках, у комп’ютерах, де зазвичай міститься цінна інформація, яка не існує фізично. Самі злочинці нині мають змогу з однієї IP¬адреси працювати з кількома віддаленими місцями, і часом потрібно бути справжнім віртуозом, щоб притягнути їх до відповідальності. Такою є віртуальна реальність буднів працівників податкової міліції.

— Отже, іноді масштаби злочинних дій є такими, що протиставлення їм зусиль тільки податкової міліції недостатньо? Крім підрозділів Держмитслужби , з якими ще міністерствами й відомствами співпрацюєте у подібних ситуаціях?

— Співпрацюємо з Держфінмоніторингом України. Відомство ділиться з нами даними про здійснені правочини, отриманими від нотаріусів, страхових компаній. І, як наслідок, ми можемо протиставити діям підприємств, що знаходяться по той бік законності, об’єднані зусилля наших служб. Скажімо, платник здійснив операцію купівлі-¬продажу на суму понад 60 тис. грн., яка підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, а звітує перед податковими органами про «нульовий» дохід, більше того — декларує відсутність інших джерел виплати. Виникає логічне запитання: звідки гроші? Якщо результати комерційної діяльності навмисно приховуються, значить, є «скелет у шафі»?

— Чи не доцільно у такому разі провести в Україні податкову амністію?

— Ми за проведення податкової амністії. У США мав місце позитивний досвід легалізації доходів громадян у такий спосіб, у Франції — також, і зрештою, в усіх розвинутих країнах світу. Якщо ми неухильно наближаємося до Євросоюзу, то потрібно все ж таки провести податкову амністію в Україні. Вона сприятиме залученню в економіку чималих коштів, адже не секрет, що багато хто із співвітчизників відкриває рахунки у фінансових установах за кордоном, має там свій бізнес.

Якщо дохід одержано не злочинним шляхом, громадяни мають задекларувати його і сплатити до бюджету частку із заявленої суми. Нехай це буде навіть 3 — 4%, але у контролюючих органів уже не виникатиме запитань, де взялися гроші. Інтерес до їх походження з’явиться лише тоді, коли задекларований дохід особи становитиме, наприклад, 5 млн. грн., а витрати на придбання товару чи послуги сягатимуть 6 млн. грн.
Втім, суспільство наразі ще не готове до проведення таких реформ, і потрібно докласти максимум зусиль, аби громадяни самі дійшли думки про необхідність легалізації власних доходів.

— Повертаючись до спецоперацій, скажіть, яким є стан справ у рамках операції «Щит» і чим була викликана необхідність її проведення?

— Тим, що ледь не половина товарів, зокрема, побутової техніки, завозиться на територію України з використанням якщо не «чорних», то «сірих» схем ухилення від сплати податків. Тож і виникла потреба посилити контроль податкової міліції за рухом товару, особливо брендового, що ввозиться в Україну і реалізується на її території без підтвердних документів. За словами митників, вартість холодильників ємністю 500 л, як і раніше, декларується на рівні 10 дол., а 90% імпортного шкіряного взуття «проходить» у документах як гумове. У цілому з початку проведення операції «Щит» податківцями міста у взаємодії з підрозділами Держмитслужби України викрито правопорушень на суму 624 тис. грн.

Є в нас ідея, як подолати це негативне явище. Згідно з міжнародними стандартами побутова техніка повинна мати гарантійний талон. Достатньо лише зробити його бланком суворої звітності, і все стане на свої місця.

Маємо ще одну пропозицію на перспективу. Щодо застосування РРО, напевно, вам знайомий термін «обнуління» касового апарату, що дає змогу підприємцям звітувати тільки про незначну частку від загальної суми виручки. Варто обладнати касові апарати електронною фіскальною пам’яттю, яка б передбачала автоматичне надходження сигналу до ДПІ одразу після здійснення операції купівлі¬-продажу. Тоді вдасться не тільки перекрити практично всі тіньові оборудки з використанням РРО, а і звільнити податківців від необхідності перевіряти торговельні точки. Навіщо навідуватися безпосередньо на об’єкт з метою проведення перевірки, якщо можна буде дистанційно дізнатися, як сьогодні спрацювали торговельні підприємства міста? Але це — справа майбутнього.

— Про що загалом свідчить аналіз економічної злочинності? У яких сферах недобросовісні підприємці найчастіше використовують схеми ухилення від сплати податків чи навіть розкрадання бюджетних коштів?

— Чимало правопорушень спостерігається у деревообробній галузі, у сільськогосподарських районах недобросовісні платники «грішать» при здійсненні оборудок із зерном тощо.

Не залежать від географії правопорушення, що вчиняються у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, а також у сфері надання послуг: консалтингових, посередницьких, рекламних та інших. Причина — у відсутності критеріїв оцінки послуг, що супроводжується наявністю великого простору для зловживань. PR¬агентство самостійно встановлює розцінки на рекламу, наприклад, пропонуючи надати її за 10 тис. грн. Чому саме 10, а не 8, 5 або 100 тис. грн. — невідомо. І це дає змогу суб’єктам господарювання переказувати кошти на рахунки одне одного нібито як винагороду за послугу. А що таке реклама, яка у більшості випадків взагалі є прихованою?

Наша позиція полягає у тому, що слід встановити точки відліку, визначити певний «коридор», у межах якого мають формуватися розцінки на подібні послуги, і зробити це потрібно офіційно.

Отже, способів мінімізації податкових зобов’язань існує багато, і якщо віднайдемо можливість «приборкати» кожен з них, у держбюджеті з’являться додаткові кошти у вигляді сплачених податків.

— Який внесок підрозділів податкової міліції прогнозуєте у «перекриття» податківцями втрат надходжень до держбюджету внаслідок зниження ставок ПДВ і податку на прибуток підприємства, закладеного у проекті Податкового кодексу?

— Я б не став виокремлювати роботу податкової міліції від решти підрозділів інспекції. Це швидше корисний для держави симбіоз зусиль наших працівників і фахівців інших управлінь, зокрема податкового контролю юридичних осіб. Своя оперативна можливість одержання упереджувальної інформації у податкової міліції є, і значною мірою вона пов’язана з функціонуванням телефонів довіри. Завдяки останнім ми одержуємо близько 20% інформації, у результаті чого не дозволяємо псевдоінспекторам забруднювати честь мундира працівника державної податкової служби. А таких спроб, на жаль, стає дедалі більше. Нам вдалося сформувати потужну команду високо¬кваліфікованих працівників, спроможних дати відсіч намірам зловмисників.

Розмову вела Ірина Берегова