По Шекспіру

«Ні дня без зашквару!» вже стало гаслом нашого королівства Датського. До Лероса завітали гості з СБУ, люди, шо діється ? Баканов пішов проти Богдана. Просто брат на брата, це ж внутрішній конфлікт ! Кінець світу... Сліз не вистачає…

«…Бідний Йоріку! Я знавав його, Гораціо. Мастак на невгавні жарти, пречудовий химерник…

А тепер як бридко мені це згадати! Аж з душі верне…

Де' тепер твої жарти, твої пісеньки, вихори твоїх веселощів, від яких усе застілля лягало з реготу?
Ніяк тепер поглузувати з свого власного скалозубства? Геть щелепа відпала?»

(Вільям Шекспір, «Гамлет», дія 5, сцена 1. Переклад Леоніда Гребінки)

Сергій СЕМЕНЕЦЬ