Після смерті митрополита Мефодія

Він належить до тих діячів, після смерті яких кажуть: "Треба говорити про покійного або добре, або нічого". Це для того, щоб вибрати "нічого".

...УАПЦ виникла у 1920 роки як противага московській церкві і була знищена до пня російською окупаційною владою. Здається, лишався один владика, що оживав тихо життя під крилом митрополита Філарета в редакції "Православного вісника". І тому байдуже чи самосвятна ця церква, якщо кров'ю архієреїв, священиків і вірних вона довела свою вірність Христу.

1942 року УАПЦ відродилася від ієрархії Польської автокефальної православної церкви і владика Мстислав (Скрипник) був одним з її архієреїв. До речі, німцями він був заарештований і сидів у чернігівській тюрмі. Ця церква вижила на еміграції і 1990 року Всеукраїнський православний собор обрав владику Мстислава першим Патріархом Київським і всієї України.

Проте московська агентура не дрімала - після об'єднання УАПЦ з частиною УПЦ митрополита Філарета Москва організувала іншу УАПЦ, яку очолив Димитрій (Ярема) - львівський священик, що став патріархом, якого ніхто не визнав. Фактично не визнала і власна ієрархія - львівський, івано-франківський та тернопільський владики правили самі по собі, а харківський - сам по собі. Останній утворив ще одну гілку УАПЦ,

Так ось Мефодій (Кудряков) - якраз тернопільський владика з того відламу, утвореного ФСБ. І сам він, до речі, син російського офіцера, що служив в НКВС на Галичині. І в Києві дружив з агентами московщини - досить згадати викидання редакції газети Євгена Сверстюка з приміщення патріархії УАПЦ.

Тож владика Мефодій помер і пішов на Суд Вишній. А українцям пора припинити підігрування московській агентурі. Особливо, коли мова йде про таких патріотичних і українських галичан...

До речі, саме позиція митрополита Мефодія, який зривав переговори з Київським патріархатом про об'єднання, була однією з причин Вселенського патріарха Варфоломія Першого не визнавати незалежність українського православія.

Василь ЧЕПУРНИЙ