Пікетувальники вже в обласній раді і закликають усіх на допомогу

Об 11-45 27 січня 2014 року біля півтори тисячі чернігівців, які брали участь у народному Віче на Красній площі, на чолі з трьома народними депутатами після перемовин з головою облради А.МельникаЮ безперешкод зайняли приміщення обласної ради. Приміщення колишнього обкому КПСС ніколи одночасно ще не бачив такої кількості чернігівців.
Під час "ковбасної революції" від 10 до 15 тисяч чернігівців мітингували під його стінами 7, 10 і 27 січня 1990 року.
А 10 січня 1990 року, 24 роки тому, від обкому партії 12-15 тисячна колона під синьо-жовними національними прапорами на чолі з рухівцями тоді рушила до стадіону імені Гагарина, де відбувся найчисельніший в історії міста 40-тисячний мітиг з вимогою відставки обкому і міському КПУ і голови виконкому облради.
Тоді чернігівці, перші в СССР, добилися виконання своїх вимог.

Тож протестуючі зайняли фойє, коридори, зал засідань обласної ради.

Отці Євген Орда та Микола Апанасенко з Катерининської церкви УПЦ Київського патріархату провели молебень за Україну.

На мітингу під радою виступив голова обласної ради Анатолій Мельник виступив проти законів, прийнятих 16 січня:" Складається враження, що хтось їх хотів прийняти на розпалювання ситуації".

Голова обласної ради запевнив, що зараз йде активний обдзвонювання депутатів обласної ради - якщо вдасться зібрати кворум, то пройде сесія, якщо ні - пройдуть збори депутатів, на яких планується ухвалити звернення до Януковича з вимогою зупинити в країні кровопролиття.

Мітингарі виступ голови обласної ради зустріли добре.
Обласна рада запропонувала людям чай і каву.


"Ми - мирна акція, не плануємо захоплення будівлі, - заявив народний депутат, голова виконкому обласної Народної ради Валерій Дубіль. - Але ми вимагаємо зараз покликати до нас голову обласної державної адміністрації Володимира Хоменка, оскільки в адміністрацію нас не пускають і навіть позаварювали вікна та двері. Друга наша вимога: негайно зібрати всіх, кого можна знайти, депутатів обласної ради і проголосувати вимогу до Президента про зупинення кровопролиття, яке організувала влада".


Такого мирного спілкування влади з народом, певно, не було в жодній області на Лівобережній Україні.













З архива істричної пам'яті:



Ми, учасники 10-ти тисячного мітингу, підтримуючи рішення парторганізацій об’єднання «Чернігівський радіоприладний завод», камвольно-суконного комбінату та інших підприємств і організацій, вимагаємо відставки бюро обкому і міськкому партії у повному складі і проведення позачергової міської партконференції у першій половині лютого ц. р.
– Висловлюємо недовіру комісії по розслідуванню зловживань владою та привілеями. Звертаємось за допомогою до Верховної Ради Радянського Союзу.
– Осуджуємо сили, що привели до міжнаціонального напруження і розв’язання громадянської війни у Закавказзі.
– Вважаємо політично неправильним введення військ в Азербайджан, міжнаціональні конфлікти повинні розв’язуватися політичними методами.
– Підтримуємо пропозицію молоді про те, щоб громадяни України проходили службу в армії у межах республіки.
– Підтримуємо резолюцію жителів м. Мени, що відбувся 25 січня І990 р., а також виступ т. Ерилова В. Е. (м. Прилуки).

Вимагаємо:

– створення незалежної міської газети.
– надрукувати цю резолюцію в «Деснянській правді» і передати по обласному радіо повний запис цього мітингу.
– передати центр серцево-судинної терапії дитячій лікарні.
– припинити протидію офіційних органів у використанні національної символіки.
– надрукувати в «Деснянській правді» повні тексти виступів представників неформальних організацій, що не прозвучали на пленумі обкому партії (тт. Канівець, Ятченко).
– ліквідувати райкоми партії та комсомолу м. Чернігова.
– не допускати переслідування інакомислячих.
– відмінити на час виборчої компанії ремонтні роботи на телефонній станції м. Чернігова.
– забезпечити дійсну економічну й політичну суверенність України.
– провести наступний мітинг 4 лютого об 11 г. на стадіоні ім. Гагаріна.

Резолюцію зачитав і підписав

Збірник документів і матеріалів «Боротьба за незалежність України у 1989-1992 рр.: Чернігівська крайова організація Народного руху України за перебудову», м.Чернігів, 2009 (стр. 47-49)