Підкова Бора

Батько сучасної фізики, Нобелівський лавреат Нільс Бор направду був поцілований Богом у чоло. Це чоло випромінювало геніальні імпульси. Альберт Ейнштейн зізнавався: «Його результати мені здавалися дивом. Це найвища музичність у галузі думки». Сам він майже ніколи нічого не робив руками, навіть не писав, бо рука не встигала за думкою. Зате світ науки його обожнював, а на батьківщині Бора називали другим своїм королем. Пивовари Данії подарували йому «Будинок честі», до якого проклали трубопровід, з’єднаний із пивоварнею, – по ньому поставлялося пиво, безкоштовно, необмежено і до кінця життя вченого.

На схилі літ Бор покинув квантову фізику та ядерні розробки і цілком віддався вивченню взаємодії елементарних частинок із середовищем, а також філософії.

«В чому секрет вашого неймовірного мислення?» – питали його.
«Секрету немає, хіби тільки те, що я завжди боявся бути дурнішим за інших».

Якось до його «Будинку честі» завітали журналісти. Побачили над дверима прибиту підкову.

«Невже ви вірите в такі дурниці?»
«Звичайно, не вірю», – всміхнувся Бор.

«Тоді навіщо ви її прибили?»
«Тому, що підкова помагає навіть тим, хто не вірить…»

Може, з цього й почалося його розуміння заємодії існування частинок світу.

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ. "Різнотрав'я".