Головна › Новини › КУЛЬТУРА
Перший підсумок про збір коштів на бюст Василя Горленка
12-Вер-20 287 5.0 0
Український реальний доларовий мільярдер(!) разом із дружино та двома дітьми відвідав один краєзнавчий музей на Чернігівщині. Йому безкоштовно провели екскурсію. На завершенні її він проходив повз скриньку «Благодійні внески». Помітив. Дістав гаманець, витягнув звідти 20 гривень і вкинув їх у скриньку. Квиток у музеї для дорослих коштує 10, для дітей – 5 гривень. Виходить, що й за квитки недозаплатив. Директор, розказувала, ледь не провалилася крізь землю – від сорому та незручності.

Надруковане в талалаївській газеті «Трибуна хлібороба» оголошення «Поставимо бюст Василю Горленку толокою!» (№ 32, 6 серпня 2020, с. 3), як виявляється, викликало неоднозначні думки. Зізнаюся чесно, всіх не знаю. Та й чи варто? Але одна дійшла. Мене застерігають, що цим оголошенням можуть деякі скористатися в особистих інтересах. Радять подумати над цим. Хотілося б знати, які саме маються на увазі ці «деякі»: праві, ліві, центристи чи ще які, в чому суть цього інтересу і над чим подумати? Звичайно, було б багатьом краще, якби я взагалі нічого не робив для району, його духовного, історичного відродження, утвердження. Думають, що я це роблю тому, що мені нічого робити. Хотілося б щоб це «нічого» хтось узяв інший і робив на громадських засадах...

Пригадалася історія з моєю тещею, яка все життя важко пропрацювала в колгоспі, зробила все, щоб дві дочки одержали вищі освіти.

Помер сусід. Зять, ростом під два метри, рідним померлого відніс оберемок вище голови дров, кульок гречки. Дочка каже: «Мамо, Ви ж мені ніколи не давали гречки, а тут аж кульок». Теща відповіла: «Дитино, я не ходжу в церкву, тому не їм даю, а собі».

На моє глибоке переконання, гроші, які даються на бюст, насправді даються не на бюст, а тим більше – мені. Та людина, яка їх дає, в дійсності дає собі. Вони зараховуються тільки їй. Усвідомлення цього принципу є важливим чинником того, що ця особа перебуває разом з тим і в духовному полі, притаманному лише ЛЮДИНІ. Тому, можливо, саме й треба комусь із правих, лівих, центристів, нейтральних, радикальних чи ще комусь дати кошти ніби то на бюст.

Зараз іде виборча кампанія. Пункт про допомогу на виготовлення і встановлення бюсту Василеві Горленку може бути в програмах усіх претендентів. До того ж, цей пункт найбільш реальний у виконанні серед інших передвиборчих обіцянок.

Я завжди досить спокійно проходжу в Талалаївці повз пам’ятники афганцям і чорнобильцям, оскільки в ньому також є і мої дві тисячі грн. І це не зовсім натяк, не вихваляння. Це – внутрішній стан. З часом, будь-яка сума, віддана комусь на щось конкретне, важливе, потрібне, не є цифрою. Є лише фактом. В одних випадках – приємним, в інших – просто фактом.

Свого часу Євген Чикаленко – «визначний громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист» (раджу ознайомитися хоча б зі статтею про нього у Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Чикаленко_Євген_Харламович) – говорив: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені». І він любив її саме так. Коли не вистачало коштів, продавав свою землю.

Не закликаю когось продавати її. Але знаю, що багатьом надзвичайно важко ділитися грошима. У більшості – неможливо. І не тому, що немає чим ділитися. Талалаївщина (особливо) цим збором проходить атестацію на духовну зрілість, на її наявність.

Вона вже проходила таку атестацію, коли збирали кошти на пам’ятники афганцям і чорнобильцям. Цей комплекс прикрашає центр Талалаївки. Бюст Василю Горленка також має бути! Якщо пам’ятники афганцям і чорнобильцям є в багатьох населених пунктах, то бюст Горленку – буде єдиний. І причетність до його встановлення, переконаний, є великою честю для кожного. Адже він стає в ряди творців духовної України, істинної України!!!
Пройшов місяць від моменту появи оголошення про збір коштів на бюст Василя Горленка. Зрушення є. І вони вже незупинні!

Перший внесок – 500 (п’ятсот) грн. – зробила людина, яка побажала не бути публічною.
Сім’я пенсіонерів – Іван Гаврилович і Анастасія Кузьмівна Середа – дали 250 (двісті п’ятдесят) грн.
Моя учениця по київській школі, а нині відомий історик – Людмила Володимирівна Гриневич – перерахувала 1000 (одну тисячу) грн.

Пенсіонер, мешканець м. Києва, родом із с. Займище, Микола Григорович Мірошниченко, дав 200 (двісті) грн. Пообіцяв, коли буде більше, ще дасть.

Василь Васильович Яременко – титан праці на ниві української культури, – який знає, хто такий Горленко, дав 2000 (дві тисячі) грн.

Є вже й два благодійники (не з Талалаївщини і не з Чернігівщини), імена яких будуть увіковічені на боковій частині постаменту, бо дали по 10 000 (десять тисяч) грн. Із зрозумілих причин імена їх поки що не оприлюднюємо.
Щира всім вдячність!!!

Що ж, Талалаївщино, ділове слово за тобою. Ти поки що мовчиш.

Нагадую рахунок, на який можна перераховувати кошти, № 5168742713886376 Приватбанк, МФО 305299. Одержувач Забіяка Іван Михайлович. Або передавати особисто мені.

Іван Забіяка


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:Талалаївка, Василь Горленко, Іван Забіяка, Благодійність


Читайте також



Коментарі (0)
avatar