Переселенець, капелан...
Олександр ШКУМАТ – капелан 169-ого навчального центру, священик Чернігівської єпархії ПЦУ.
Зараз він третій місяць знаходиться у зоні бойових дій як старший капелан оперативно-командного пункту ООС. Поки ми скаржилися на карантинні обмеження і незручності, українські захисники продовжували боронити країну від російської агресії, а капелани опікуватися їхнім духовним здоров’ям у складних обставинах. Отець Олександр служить у капличці Часового Яру, їздить по військових підрозділах з Божим словом, молитовним захистом, спокійною розмовою.
І паски посвятити і розвезти треба було на Великдень, і на Трійцю привітати бійців. А у поминальний тиждень поїхав капелан і провів поминальні літії біля 14 пам’ятних знаків Донецької і Луганської областей.
Захисникам і волонтерам, людям, яким болить ця війна, добре відомі кожна дата, кожен населений пункт і прізвище кожного загиблого в російсько-українській війні Героя.
Я ж дозволю собі нагадати деякі.
24 червня 2014 року під Слов'янськом біля гори Карачун терористи збили український військовий вертоліт Мі-8. Загинули 9 військовослужбовців, у тому числі 3 члени екіпажу. Місяцем раніше, 29 травня, в районі гори Карачун терористами з російської зброї ПЗРК був збитий гелікоптер, який віз військових для ротації - 14 наших військових загинули разом з генералом Кульчицьким. У листопаді 2014 року на місці падіння вертольоту встановили пам’ятний хрест. На першу річницю звільнення Слов’янська освячено пам’ятний знак.
У 2017 році за участі родичів загиблих, військовослужбовців 95 аеромобільної бригади, Національної гвардії України, представників ДСНС, волонтерів, а також місцевих слов'янських патріотів біля оновленої каплички покрови Пресвятої Богородиці на горі Карачун було відкрито три нових пам'ятних камені. Організатором заходу виступила волонтер Марина Квітка: пам'ятний камінь мирним громадянам України, загиблим під час АТО на сході, пам'ятний знак 95-ій десантно-штурмовій аеромобільній бригаді зі словами авторської пісні представника бригади "Солдатская песня с горы Карачун", а також волонтерам, безцінним помічникам бійців усіх підрозділів.
Першу спробу звільнення міста Попасна 18 липня 2014 року здійснили бійці добровольчого батальйону «Донбас». У цьому бою загинули троє добровольців. Згодом на згадку про героїв перед в’їздом у місто було встановлено пам’ятний знак. Уже чотири дні потому наші солдати, серед яких були й місцеві патріоти, звільнили Попасну. Біля в’їзду до міста Попасна з нагоди першої річниці визволення міста українськими військами 22 липня 2015 року відкрито пам’ятний знак на честь полеглих бійців.
У 2017 році в селі Семенівка (Донецька область) відкрили пам'ятний знак першим загиблим українським військовим в АТО. На монументі імена тих, хто одними з перших в 2014 році встав на захист суверенітету та цілісності держави. Серед них - троє офіцерів спецпідрозділу СБУ «Альфа», один військовослужбовець ВСУ та один боєць Національної гвардії України. Всі вони герої України посмертно. Чому саме в цьому місці? Бо саме у Семенівці 5 травня 2015 року відбувся перший великий бій. Українські підрозділи були атаковані великими силами російських диверсантів. У цей день антитерористична операція перетворилася на повномасштабну війну.
Бої за Красний Лиман. 19 червня 2014, в ході військової операції зі звільнення від терористів населених пунктів у Лиманському районі, знищення блокпостів противника біля смт Ямпіль та взяття під контроль мосту через Сіверський Донець, бронегрупа розвідувальної роти 24 ошб потрапила у засідку на підході до села Закітне. Розвідники виявили на дорозі два КамАЗи та БРДМ-2 бойовиків. Було вирішено відконвоювати трофейну техніку ближче до основних сил батальйону, але у цей момент бойовики із засідки відкрили вогонь з кулеметів по бійцях, які сиділи на броні. Бій тривав 3 години.В результаті операції 19 червня загинули 16 військовослужбовців 24-ї механізованої, 25-ї повітряно-десантної та 95-ї аеромобільної бригад Збройних сил України.
А от тепер я повертаюся до нашого капелана отця Олександра. Родом він з Маріуполя, де і поховані його батьки, досі живуть брати, племінники. А він мав парафію і жив з родиною у Новоазовському районі, у селі Октябр. Його храм Преображення Господнього був найбільшим у Маріупільській епархії УПЦ КП. Почалася російсько-українська війна. Батюшка став за сумісництвом волонтером. Тож через місяць окупації змушений був виїхати з дружиною, двома дітьми і тещею на підконтрольну територію. З благословення архієпископів Сергія Горобцова та Євстратія Зорі священик переїжджає до Десни, на Чернігівщину. Служить на парафії, опікується як душпастир військовими, а у 2017 році офіційно стає військовим капеланом. Їздить з Божим словом і волонтерською допомогою до зони бойових дій. Ця офіційна і довготривала ротація для тимчасово переміщеної особи - перша.
Респект вам, отче!
Божої ласки і переможного миру!
Тетяна МИРГОРОДСЬКА
Зараз він третій місяць знаходиться у зоні бойових дій як старший капелан оперативно-командного пункту ООС. Поки ми скаржилися на карантинні обмеження і незручності, українські захисники продовжували боронити країну від російської агресії, а капелани опікуватися їхнім духовним здоров’ям у складних обставинах. Отець Олександр служить у капличці Часового Яру, їздить по військових підрозділах з Божим словом, молитовним захистом, спокійною розмовою.
І паски посвятити і розвезти треба було на Великдень, і на Трійцю привітати бійців. А у поминальний тиждень поїхав капелан і провів поминальні літії біля 14 пам’ятних знаків Донецької і Луганської областей.
Захисникам і волонтерам, людям, яким болить ця війна, добре відомі кожна дата, кожен населений пункт і прізвище кожного загиблого в російсько-українській війні Героя.
Я ж дозволю собі нагадати деякі.
24 червня 2014 року під Слов'янськом біля гори Карачун терористи збили український військовий вертоліт Мі-8. Загинули 9 військовослужбовців, у тому числі 3 члени екіпажу. Місяцем раніше, 29 травня, в районі гори Карачун терористами з російської зброї ПЗРК був збитий гелікоптер, який віз військових для ротації - 14 наших військових загинули разом з генералом Кульчицьким. У листопаді 2014 року на місці падіння вертольоту встановили пам’ятний хрест. На першу річницю звільнення Слов’янська освячено пам’ятний знак.
У 2017 році за участі родичів загиблих, військовослужбовців 95 аеромобільної бригади, Національної гвардії України, представників ДСНС, волонтерів, а також місцевих слов'янських патріотів біля оновленої каплички покрови Пресвятої Богородиці на горі Карачун було відкрито три нових пам'ятних камені. Організатором заходу виступила волонтер Марина Квітка: пам'ятний камінь мирним громадянам України, загиблим під час АТО на сході, пам'ятний знак 95-ій десантно-штурмовій аеромобільній бригаді зі словами авторської пісні представника бригади "Солдатская песня с горы Карачун", а також волонтерам, безцінним помічникам бійців усіх підрозділів.
Першу спробу звільнення міста Попасна 18 липня 2014 року здійснили бійці добровольчого батальйону «Донбас». У цьому бою загинули троє добровольців. Згодом на згадку про героїв перед в’їздом у місто було встановлено пам’ятний знак. Уже чотири дні потому наші солдати, серед яких були й місцеві патріоти, звільнили Попасну. Біля в’їзду до міста Попасна з нагоди першої річниці визволення міста українськими військами 22 липня 2015 року відкрито пам’ятний знак на честь полеглих бійців.
У 2017 році в селі Семенівка (Донецька область) відкрили пам'ятний знак першим загиблим українським військовим в АТО. На монументі імена тих, хто одними з перших в 2014 році встав на захист суверенітету та цілісності держави. Серед них - троє офіцерів спецпідрозділу СБУ «Альфа», один військовослужбовець ВСУ та один боєць Національної гвардії України. Всі вони герої України посмертно. Чому саме в цьому місці? Бо саме у Семенівці 5 травня 2015 року відбувся перший великий бій. Українські підрозділи були атаковані великими силами російських диверсантів. У цей день антитерористична операція перетворилася на повномасштабну війну.
Бої за Красний Лиман. 19 червня 2014, в ході військової операції зі звільнення від терористів населених пунктів у Лиманському районі, знищення блокпостів противника біля смт Ямпіль та взяття під контроль мосту через Сіверський Донець, бронегрупа розвідувальної роти 24 ошб потрапила у засідку на підході до села Закітне. Розвідники виявили на дорозі два КамАЗи та БРДМ-2 бойовиків. Було вирішено відконвоювати трофейну техніку ближче до основних сил батальйону, але у цей момент бойовики із засідки відкрили вогонь з кулеметів по бійцях, які сиділи на броні. Бій тривав 3 години.В результаті операції 19 червня загинули 16 військовослужбовців 24-ї механізованої, 25-ї повітряно-десантної та 95-ї аеромобільної бригад Збройних сил України.
А от тепер я повертаюся до нашого капелана отця Олександра. Родом він з Маріуполя, де і поховані його батьки, досі живуть брати, племінники. А він мав парафію і жив з родиною у Новоазовському районі, у селі Октябр. Його храм Преображення Господнього був найбільшим у Маріупільській епархії УПЦ КП. Почалася російсько-українська війна. Батюшка став за сумісництвом волонтером. Тож через місяць окупації змушений був виїхати з дружиною, двома дітьми і тещею на підконтрольну територію. З благословення архієпископів Сергія Горобцова та Євстратія Зорі священик переїжджає до Десни, на Чернігівщину. Служить на парафії, опікується як душпастир військовими, а у 2017 році офіційно стає військовим капеланом. Їздить з Божим словом і волонтерською допомогою до зони бойових дій. Ця офіційна і довготривала ротація для тимчасово переміщеної особи - перша.
Респект вам, отче!
Божої ласки і переможного миру!
Тетяна МИРГОРОДСЬКА
| Читайте також |
| Коментарі (0) |