Пасічники б’ють тривогу!

Історично Чернігівщина ще 100 років тому засівала гречкою 120 тисяч десятин землі. За цим показником мала найбільше гречане поле в Російській імперії (з архівних даних).
У пострадянські часи в Чернігівській області гречане поле займало в кожному колгоспі, радгоспі 100-200 га і більше. Бджолам було де попрацювати і дати високоякісний лікувальний гречаний мед, який користувався високим попитом. Гречана крупа по праву називалась північним рисом. Її споживали і мале, і старе.

У південному Варвинському районі, традиційному ведучому як по гречаному полі, так і пасіках, за високі врожаї гречки (по 24 центнери з гектара) ще в 70-ті роки бригадир, потім голова колгоспу, учасник Великої Вітчизняної війни, інвалід війни Петро Якович В’юницький (у цьому році відзначає 89 років і займається пасікою) був удостоєний високого звання — Героя соціалістичної праці.

Колгосп села Калиновиця ім.Калініна, радгосп «Журавський» не раз були учасниками Всесоюзної виставки народного господарства країни. Цілі династії пасічників у трьох і більше поколіннях сформувались на благодатній землі Варвинського краю.

Варвинщина дає нафту і газ, хліб і до хліба, а також українські меди, перш за все з гречки, прославляючи славетного Петра Прокоповича, творця нової технології у бджільництві.
Але помінялись часи. У цьому році немає посівів гречки на Варвинщині.

Ось конкретний випад супроти пасік.
Велике красиве село Журавка Варвинського району, як і інші, потрапило під владу цукровиків разом із Линовицьким цукрокомбінатом, що в Прилуцькому районі.
Керують господарством «нові господарі» наїздом із Києва. Приїхав днями хазяїн («Укрцукор») і заявив: «Будеш сіяти гречку — звільню з роботи». Це керуючого господарством. Мотиви: гречка — невигідна для нас культура.

Пасічники схопились за голови, як це може бути? Адже гектар посіву гречки дає:
— 1 тонну гречаної крупи, це 7-8 тис. грн.;
— 100 кілограмів високоякісного меду, це 4 тис. грн.;
— не зернову продукцію: солому, полову цінну для поголів’я свиней;
— гречка — цінний попередник під інші сільськогосподарські культури, очищає поле від бур’янів, збагачує поживними речовинами (розчиняє недоступні мінеральні солі для інших культур, підвищуючи врожайність).
Таким чином, гречане поле Варвинського району села Журавки може дати по своїй кон’юнктурі цілі 6-8 тис. чистого прибутку в касу господарства. Як можна стверджувати зворотнє?! А крім цього, бджоли очищають довкілля.
Тому бджолярі Чернігівщини і зокрема Варвинського району с.Журавки через засоби масової інформації звертаються до тих, хто не любить гречки: поміняйте свої позиції, і свята бджола віддячить вам і вашим дітям та онукам.

За дорученням:

Микола ДАНИЛЕНКО, голова Чернігівського обласного товариства бджолярів, заслужений працівник сільського господарства, почесний пасічник України;
Анатолій БОБИК, почесний пасічник України;
Віталій ЯЩЕНКО, почесний пасічник України, інвалід ВВВ І групи;
Петро В’ЮНИЦЬКИЙ, Герой соціалістичної праці, інвалід ВВВ І групи.

Газета "Біла хата"