Парафіївська Маргарет Тетчер

Очільниця об'єднаної парафіївської громади Валентина Карпенко (на знімку) на таке найменування не ображається, а лишень посміхається.

Головою її обрали вчетверте — з 2002 року вона керує селищем Парафіївка Ічнянського району, а відтепер буде лідером і для навколишніх сіл, що погодилися увійти до об’єднаної — однієї з п’ятьох на Чернігівщині — громади.

До речі, перемогла вона на виборах у змаганні з чотирма кандидатами і набрала 57 відсотків голосів земляків. А до свого головування 34 роки працювала вчителькою математики.

Парафіївська селищна рада першою на Чернігівщині ще у квітні 2014-го ухвалила рішення про свою участь у пілотному проекті для об’єднання територіальних громад. Але не було відповідного закону і не було зрозуміло, як таке об’єднання проходитиме. Валентина Карпенко, що є своєю людиною у Всеукраїнській асоціації сільських та селищних рад, адже більше 13 років головує, виступала за добровільне об’єднання — і так сталося.

«Щойно вийшов закон, ми звернулися до сусідніх сільських рад із пропозицією про об’єднання, — розповідає Валентина Карпенко. — Щоправда, відгукнулися не всі, але жителі Петрушівської, Мартинівської, Іваницької та Южненської сільських рад погодилися». А це — 18 населених пунктів, більше 6 тисяч мешканців! А ще — дві лікарні, три школи, п’ять дитячих садків і стільки ж будинків культури. «І як же можна щось закривати, — каже Валентина Карпенко, — якщо у Южному — 97 дітей, а в Парафіївці — 253».

Які ж плани в голови такого великого об’єднання? Перш за все зробити так, щоб із 18 населених пунктів усі в Парафіївку по довідки не добиралися, як до цього в районний центр Ічню. Не для того люди об’єднувалися, щоб бюрократичні перепони залишилися.

У Латвії Валентина Карпенко бачила, як працює центр адміністративних послуг — такий хоче відкрити й у себе. І щоб сільські старости та секретарі вирішували більшість формальних процедур.

«Ми побачили, що громади в Латвії, які об’єдналися, стали справді спроможними вирішувати якісно питання місцевого значення. Побачили добре оснащену школу, комп’ютеризовану бібліотеку, культурний центр, де щодня ведуть різні розвиваючі гуртки для дітей, спортивний комплекс і унікальний центр надання адміністративних послуг. За лічені хвилини людина отримує послугу, по яку звернулася. До того ж їй не видається на руки жоден папірець, все в електронному вигляді спрямовується організації, якій потрібна та довідка», — розказує Валентина Карпенко.

Невдовзі на баланс Парафіївської громади буде передано недобудоване приміщення одного з сільськогосподарських підприємств, і після дообладнання там розмістять центр надання адміністративних послуг.

Латвійці їй узагалі багато допомагають — приїздили, побачили заповзятливість немолодої віком та активної діями голови, тепер кажуть: «Треба Валентині допомогти!»

Співробітники Міністерства екології та природних ресурсів Латвії нещодавно побували на всіх соціальних об’єктах Парафіївки. І напрацювали план допомоги. Взагалі ж латиші щиро дивуються — така багата українська земля, а так бідно люди живуть порівняно з тою ж таки Латвією...

А ще Валентина Карпенко — багатолітній голова районної організації Народного руху, сестра відомого політика Віталія Шевченка та, відповідно, тітка посла України в Канаді Андрія Шевченка. Тож, можливо, і українці з Канади зацікавляться співпрацею з парафіївською громадою, яку очолює завзята голова Валентина Карпенко? Нині ж вона вирішує питання транспорту і посадових окладів.

А на Різдво, звісно, відвідала храм Київського патріархату, відкритий завдяки її старанням понад п’ять років тому.

Василь ЧЕПУРНИЙ Голос України