Пам'яті Ігоря Качуровського
18 липня, у Мюнхені, о 21-й годині за німецьким часом відійшов у Вічність Ігор Васильович Качуровський.
Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, радіожурналіст, він лишив по собі унікальний доробок, який належить до найвищого духово-інтелектуального поверху української літератури.
Глибока трагедія його життя – відірваність від України, добровільне вигнанництво, яке було єдиним порятунком від репресій у страшних 1930-х, – не зламала його духу, а дала поштовх, аби він узяв на себе високу місію: плекати перервану силоміць традицію українського неоклясицизму, органічно ворожого владі плебсу.
Творчість Ігоря Васильовича – це жива ланка, яка пов’язує «Погашений спалах» розстріляного відродження (так він назвав хрестоматію творів репресованих літераторів, над якою працював в останні роки) і все найкраще, що є в сучасному українському письменстві.
Царство йому Небесне і вічна пам’ять!
Олена БРОСАЛІНА
Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, радіожурналіст, він лишив по собі унікальний доробок, який належить до найвищого духово-інтелектуального поверху української літератури.
Глибока трагедія його життя – відірваність від України, добровільне вигнанництво, яке було єдиним порятунком від репресій у страшних 1930-х, – не зламала його духу, а дала поштовх, аби він узяв на себе високу місію: плекати перервану силоміць традицію українського неоклясицизму, органічно ворожого владі плебсу.
Творчість Ігоря Васильовича – це жива ланка, яка пов’язує «Погашений спалах» розстріляного відродження (так він назвав хрестоматію творів репресованих літераторів, над якою працював в останні роки) і все найкраще, що є в сучасному українському письменстві.
Царство йому Небесне і вічна пам’ять!
Олена БРОСАЛІНА
Читайте також |
Коментарі (0) |