Осінь, музика, натхнення…
Осінь щедра та багата не тільки своїми дарами плодів і квітів. У вересні – жовтні починаються нові сезони у театрах і філармонії. Чернігівський Молодіжний театр вже розпочав сезон прем’єрою —виставою «Полліанна» за п’єсою Елеонор Портер. Весела, добра, повчальна, зі щасливим фіналом, «Поліанна» у постановці львівського режисера Богдана Ревкевича ніби створена для того, щоб подивитися її всією сім’єю.
Чернігівський обласний академічний театр імені Шевченка відкриє сезон 5 жовтня і також пропонуватиме глядачу прем’єру — «Назар Стодоля» (за п’єсою Т.Шевченка) у постановці Віри Тимченко. Наступна прем’єра театру відбудеться 12 жовтня — трагікомедія «Пісочниця» за п’єсою Міхала Вальчака у постановці молодого київського драматурга Вікторії Філончук.
Чернігівський обласний філармонійний центр готує також багато новинок. Як розповів художній керівник та головний диригент академічного симфонічного оркестру «Філармонія», заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач, новий концертний сезон оркестр розпочне 28 вересня. У програмі концерту — твори Бетховена, Пуччіні та Чайковського. Особливу увагу Микола Сукач приділив 5-ій симфонії Чайковського, яка розпочне концерт. Це симфонія, яку найбільше грають у всіх вітчизняних і західних оркестрах з усього доробку російської симфонічної музики. Однак, за словами М. Сукача, її грають зовсім по-іншому, ніж написав автор, так би мовити, неправильно інтерпретують. Тож спроба відчути і передати в музиці той зміст, який хотів вкласти у неї автор, і змусила головного диригента взятися за неї.
«Чайковський написав її після 10-річної перерви. Програми цієї симфонії немає, але є лист Чайковського до друга — князя Костянтина Романова, в якому він пише стосовно першої частини симфонії»: «Полнейшее преклонение перед судьбой, или, что то же, перед неисповедимым предначертанием провидения... Ропот, сомнения, жалобы, упрёки к ...ХХХ». Цю ХХХ Чайковський згадує кілька разів. Очевидно, якась любовна лінія була в його житті. І друге: «Не обратиться ли к вере?» У Чайковського це сумніви душі, сповідь особистості. Вона настільки особистісна, що грати її «як за всю планету відповідаєш» мені видалося не зовсім правильно».
Микола Сукач висловив сподівання, що чернігівські шанувальники музики оцінять виступи солістів — піаніста, лауреата міжнародного конкурсу імені П. Чайковського Олега Полянського, який приїде до нашого міста після виступів у кращих концертних залах Європи, та солістки філармонійного центру Ольги Абакумової, яка має дивне колоратурне сопрано і вже встигла завоювати багато прихильників свого таланту в нашому місті.
Серед інших цікавинок, які готує філармонія для меломанів, — концерт до 70-річчя від дня народження Олега Криси (відбудеться 15 жовтня). Відомий у світі скрипаль дасть єдиний концерт у нашому місті. До його ювілейного турне по Україні увійшли лише три міста — Київ, Львів та Чернігів. У виконанні видатного митця прозвучать твори Брамса, Шостаковича, Равеля та інших.
Місто меломанів
Під час прес-конференції Микола Сукач згадав про Чернігів як місто, в якому багато тих, хто любить і шанує класичну музику. «Завдяки нашій чернігівській публіці і піднявся філармонійний центр. Бо я пам’ятаю ті жахливі часи, коли в цьому приміщенні один раз на три місяці був концерт. Інші зали перебрали на себе місію філармонічної діяльності», — поділився диригент. Однак і нині існують деякі проблеми: великий симфонічний оркестр потребує професійних музикантів, яких, виявляється, не так легко знайти, хоча в місті є музичне училище, та й Київська консерваторія кожен рік готує нових випускників.
«Творчий колектив — це група музикантів, об’єднана однією ідеєю. Часто буває зовсім інакше. До нас влаштовуються працювати музиканти, які мають дещо інші наміри: трошки пересидіти, заробити грошей. Деякі з них просто не витримують тієї планки, яка перед ними ставиться. Друга причина: музикантам пропонують кращі умови. Наприклад, був у нас прекрасний гобоїст, львів’янин. Оскільки він кілька місяців зарекомендував себе дуже добре, його забрали у Львів. Таких ситуацій уникнути неможливо, особливо в тих містах, де немає філармонії».
«Випускники нашого музичного училища прагнуть вступити у консерваторію до Києва, — продовжує маестро. — А звідти вже не повертаються.
Тому що за час навчання хтось розчаровується у вибраній професії, хтось хоче залишитися в Києві, хтось виходить заміж. Практично притоку музикантів у нас немає. У Києві музикантів повно. Там будуть займатися чим завгодно, аж до менеджера з продажу шкарпеток, аби тільки залишитись у столиці».
Нині для того, щоб вирішити це питання, філармонія співпрацює з талановитими учнями міської музичної школи №1. «Ми звертаємо на них увагу, а коли вони вступають до музучилища, з першого курсу можемо забрати їх в оркестр працювати».
Микола Сукач розповідає, що його самого свого часу ледь не звабили столицею. Однак він обрав Чернігів, і велику роль зіграло те, що в нашому місті — багато справжніх поціновувачів музики.
«Рівно 11 років тому в мене була можливість працювати з дуже хорошим творчим колективом. Мене тоді викликав міністр, мій давній знайомий від часів консерваторії, запропонував цю роботу. А наступного дня в Чернігові був концерт. Підійшли дві жінки. Одна — з Новосибірська, інша — з Петербурга. Вони подякували за те, що відчувають себе не в провінції. Це мені послужило поштовхом створювати щось нове. Не просто прийти в готовий колектив із величезним штатом, з фантастичною матеріальною базою і так далі. А ось з нічого, з повного нуля створити щось. Тим більше Чернігів — моє рідне місто, в якому я народився. Тому я відмовився від пропозиції і почав займатися оркестром у філармонії. Тепер до нас приїжджають кращі музиканти України і світу. Не місце, в якому проводиться концерт, є на сьогодні престижним. Престижним є рівень музики, яка звучить», — говорить маестро.
Вікторія ГАВРИК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |