Операція "Запад"
21 жовтня 1947 року о другій годині ночі для жителів Львова та близько шостої ранку в більшості регіонів заходу України в домівки почали вдиратися представники НКВД за підтримки солдатів Красной Армії та партійнних функціонерів комуністичної партії.
Так розпочалась операція «Запад».
Виселенню підлягали за попередньо складеними списками члени родин оунівців та повстанців. Це не єдина, але наймасовіша депортація, здійснена в Західній Україні. Усього в 1940-х і на початку 1950-х років із Західної України насильно вивезли 203 тисячі осіб. Більшість із них опинилася в Казахстані.
Командував нею заступник міністра внутрішніх справ УРСР Микола Дятлов. Місце дислокації штабу операції — Львів. До виконання операції були залучені: оперсклад МГБ — 6859 осіб, збройні сили (солдати внутрішніх військ МГБ і корпус охорони МГБ, особовий склад МВД і прикордонних військ, «стрибки») — 46 509, радянський партактив — 15 556, армійські шофери — 1227 осіб. У ході операції використовували гужовий та автотранспорт, бронетехніку, трактори, залізничний транспорт.
Депортація охоплювала Волинську, тодішні Дрогобицьку та Станіславську, Львівську, Рівненську, Тернопільську й Чернівецьку області.
На всіх виселених чекали каторжні роботи в копальнях і колгоспах Сибіру. Більшість потягів зі «спецпереселенцями» прибули на підприємства вугільної промисловості східних районів СССР. Окрім того, «активних українських націоналістів» відправили під конвоєм в Омську область для роботи на підприємствах і в сільському господарстві.
Протягом довгої дороги на Північ 875 виселенців намагалися втекти з ешелонів, але 515 із них було схоплено. Такими були дані офіційних звітів МДБ. А в документах українського підпілля фігурувала цифра понад 150 тисяч вивезених осіб. Під час транспортування, яке відбувалося в товарних вагонах, сотні дітей та літніх людей померли.
Свої вчинки карателі прикривали ще й гаслами боротьби з куркулями. Майно виселенців передали колгоспам. Проте навіть радянська статистика свідчить, що виселені, приміром із Дрогобицької області, мали по одній (зрідка дві) корови на подвір'я, 22 % із цих господарств — по двоє коней, лише третина — по свині й тільки чверть — плуги та борони. «Ворогами трудящого люду» зробили звичайних селян.
Совітам не вдалося добитись поставленої мети – зменшити підтримку населенням УПА, навпаки дивлячись на такі дії підтримка хоч і стала більш законспірованою, але тільки зростала.
Микола ВЕЛИЧКОВИЧ
Так розпочалась операція «Запад».
Виселенню підлягали за попередньо складеними списками члени родин оунівців та повстанців. Це не єдина, але наймасовіша депортація, здійснена в Західній Україні. Усього в 1940-х і на початку 1950-х років із Західної України насильно вивезли 203 тисячі осіб. Більшість із них опинилася в Казахстані.
Командував нею заступник міністра внутрішніх справ УРСР Микола Дятлов. Місце дислокації штабу операції — Львів. До виконання операції були залучені: оперсклад МГБ — 6859 осіб, збройні сили (солдати внутрішніх військ МГБ і корпус охорони МГБ, особовий склад МВД і прикордонних військ, «стрибки») — 46 509, радянський партактив — 15 556, армійські шофери — 1227 осіб. У ході операції використовували гужовий та автотранспорт, бронетехніку, трактори, залізничний транспорт.
Депортація охоплювала Волинську, тодішні Дрогобицьку та Станіславську, Львівську, Рівненську, Тернопільську й Чернівецьку області.
На всіх виселених чекали каторжні роботи в копальнях і колгоспах Сибіру. Більшість потягів зі «спецпереселенцями» прибули на підприємства вугільної промисловості східних районів СССР. Окрім того, «активних українських націоналістів» відправили під конвоєм в Омську область для роботи на підприємствах і в сільському господарстві.
Протягом довгої дороги на Північ 875 виселенців намагалися втекти з ешелонів, але 515 із них було схоплено. Такими були дані офіційних звітів МДБ. А в документах українського підпілля фігурувала цифра понад 150 тисяч вивезених осіб. Під час транспортування, яке відбувалося в товарних вагонах, сотні дітей та літніх людей померли.
Свої вчинки карателі прикривали ще й гаслами боротьби з куркулями. Майно виселенців передали колгоспам. Проте навіть радянська статистика свідчить, що виселені, приміром із Дрогобицької області, мали по одній (зрідка дві) корови на подвір'я, 22 % із цих господарств — по двоє коней, лише третина — по свині й тільки чверть — плуги та борони. «Ворогами трудящого люду» зробили звичайних селян.
Совітам не вдалося добитись поставленої мети – зменшити підтримку населенням УПА, навпаки дивлячись на такі дії підтримка хоч і стала більш законспірованою, але тільки зростала.
Микола ВЕЛИЧКОВИЧ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |