Олігархів розстрілювати на стадіонах?

Треба бути чесним із собою: більшість громадян – це інфантильні люди. Вони не здатні до аналізу, вони не хочуть ставити перед собою простих запитань: до чого я прагну і що для цього треба зробити? Народ хоче простих рішень: якогось новітнього «МММ».

Я не перебільшу, якщо скажу, що значна частина моїх і ваших сусідів по сходовій клітині чи знайомих зі спортзалу ставлять у приклад «порядку в державі» нашу сусідку Білорусь. Прикладом боротьби із корупцією для них є Китай. Водночас родичі і близькі цих людей чомусь виїхали, чи прагнуть виїхати до США, Канади, Англії, в крайньому разі до Німеччини або Чехії, але аж ніяк не до Білорусі чи Китаю. У вас є знайомі, які емігрували до Бобруйська або Урумчі? Отож.

Ця суспільна хвороба поширилась усією країною, а не лише окремими її областями. Яскраві прояви цієї болячки ми завжди бачимо за півроку після виборів. Думаю, що побачимо і цього разу – коли прихильники нового президента вже восени почнуть говорити «Ой, давай не про політику!» або «Бачу, що в цій країні діла не буде – треба їхати звідси!».

Завершую вечірні роздуми наступним висновком. Нам би непряму систему виборів… на зразок колегії виборників як у США. Бо громадяни дедалі більше нагадують школярів, які хочуть кинути в унітаз дріжджі та подивитися що з того буде, і як технічка баба Ганя все то прибиратиме (паралельно тримаючи в голові, що «наші туалети кончені – не те що в англійських школах»).

Павло ПОДОБЄД

P.S. Зовсім забув. Значна частина тих, хто прагне "розстрілювати олігархів на стадіонах" будуть голосувати за Зеленського (Коломойського). Когнітивний дисонанс їм не відомий.