Олександр Волощук 4 рази зійшов на Ельбрус
У чернігівській «Просвіті» відбулася прес-конференція мандрівника і журналіста Олександра Волощука, який кілька днів тому повернувся з чергової подорожі-експедиції.
Упродовж близько п’яти місяців Олександр ходив пішки і їздив автостопом по країнах Кавказу і Близької Азії, здійснив чотири сходження на вершину гори Ельбрус – найвищої точки Європи.
Унікальна православна експедиція на Ельбрус
Позаду – 147 днів мандрівки, більше 17 тисяч кілометрів, 8 країн і, звичайно, безліч вражень.
Як зазначив Олександр Волощук, головною подією останньої подорожі стала його участь у незвичній православній експедиції, метою якої було проведення Божественної Літургії на вершині Ельбруса.
За більш ніж 180-річну історію сходжень на гору вперше її було освячено, і чернігівський мандрівник брав у цьому пряму участь.
Керував експедицією настоятель храму міста Тирниауза отець Ігор, участь у ній брали шість чоловік, а до вершини дісталися троє: отець Ігор, Олександр Волощук і москвич Віктор Арчвадзе.
Подорож невизнаними країнами з… пограбуванням
Під час подорожі Олександр відвідав три невизнані (або частково визнані) країни: Нагірний Карабах, Північний Кіпр і Абхазію.
Вірмени Нагірного Карабаху цілком пристойно живуть, багато в чому завдячуючи відчутній підтримці з боку вірменської діаспори світу. Чудові автодороги і майже відсутність слідів війни – яскраве цьому підтвердження.
На Північному (турецькому) Кіпрі йому було досить незвично займатися автостопом на дорогах з лівобічним рухом, але там дуже гостинні люди і красива природа.
Абхазькі православні святині і красиві гори також надовго запам’ятаються мандрівникові, як і те, що в Сухумі невідомі злодії вкрали у нього рюкзак.
Кілька днів Олександр жив у родині старовірів у важкодоступному абхазькому гірському селі Псху; люди живуть там фактично натуральним господарством, а взимку, коли перевал, по якому проходить єдина дорога, завалений снігом, взагалі відірвані від світу.
Опанування турецької мови
Багато вражень залишилось від відвідання Стамбула. Це найбільше місто світу (за неофіційними даними у ньому мешкає 20 мільйонів чоловік), але дуже впорядковане і приємне для життя. Завдяки своєму другу-банкіру Олександру не тільки оглянув головні пам’ятки Стамбула, а й подивився на місто з борту вертольота та поплавав протокою Босфор. До того ж, не вперше відвідуючи Туреччину, чернігівський подорожанин досить непогано вивчив турецьку мову.
Про творчі плани і життєві принципи
Щодо наступних планів Олександра Волощука, то поки що вони пов’язані з творчою роботою. Чекає на видання його роман «44 дні», дописується книга про мандрівку 2010 року, у січні-березні 2012 року Олександр перебуватиме у «творчому відрядженні» в Кабардино-Балкарії, де писатиме книгу на замовлення тамтешньої православної єпархії.
Наступного року святкуватиме 25-річний ювілей чернігівська жіноча футбольна команда «Легенда» і, як літописець та «архіваріус» команди, Олександр не може залишити цю подію без нової книги…
І ще Олександр додав, що в його житті футбол займає лише третє місце, перше і друге – мандрівки і написання книжок відповідно. А от жінкам поки що місця не знаходиться – не витримують, бо люблять постійність.
А нові мандрівки? Вони, звичайно, будуть. Маршрут наступної вже відомий: Казахстан – Киргизстан – Таджикістан – Китай – Лаос – Монголія.
Високий Вал
Упродовж близько п’яти місяців Олександр ходив пішки і їздив автостопом по країнах Кавказу і Близької Азії, здійснив чотири сходження на вершину гори Ельбрус – найвищої точки Європи.
Унікальна православна експедиція на Ельбрус
Позаду – 147 днів мандрівки, більше 17 тисяч кілометрів, 8 країн і, звичайно, безліч вражень.
Як зазначив Олександр Волощук, головною подією останньої подорожі стала його участь у незвичній православній експедиції, метою якої було проведення Божественної Літургії на вершині Ельбруса.
За більш ніж 180-річну історію сходжень на гору вперше її було освячено, і чернігівський мандрівник брав у цьому пряму участь.
Керував експедицією настоятель храму міста Тирниауза отець Ігор, участь у ній брали шість чоловік, а до вершини дісталися троє: отець Ігор, Олександр Волощук і москвич Віктор Арчвадзе.
Подорож невизнаними країнами з… пограбуванням
Під час подорожі Олександр відвідав три невизнані (або частково визнані) країни: Нагірний Карабах, Північний Кіпр і Абхазію.
Вірмени Нагірного Карабаху цілком пристойно живуть, багато в чому завдячуючи відчутній підтримці з боку вірменської діаспори світу. Чудові автодороги і майже відсутність слідів війни – яскраве цьому підтвердження.
На Північному (турецькому) Кіпрі йому було досить незвично займатися автостопом на дорогах з лівобічним рухом, але там дуже гостинні люди і красива природа.
Абхазькі православні святині і красиві гори також надовго запам’ятаються мандрівникові, як і те, що в Сухумі невідомі злодії вкрали у нього рюкзак.
Кілька днів Олександр жив у родині старовірів у важкодоступному абхазькому гірському селі Псху; люди живуть там фактично натуральним господарством, а взимку, коли перевал, по якому проходить єдина дорога, завалений снігом, взагалі відірвані від світу.
Опанування турецької мови
Багато вражень залишилось від відвідання Стамбула. Це найбільше місто світу (за неофіційними даними у ньому мешкає 20 мільйонів чоловік), але дуже впорядковане і приємне для життя. Завдяки своєму другу-банкіру Олександру не тільки оглянув головні пам’ятки Стамбула, а й подивився на місто з борту вертольота та поплавав протокою Босфор. До того ж, не вперше відвідуючи Туреччину, чернігівський подорожанин досить непогано вивчив турецьку мову.
Про творчі плани і життєві принципи
Щодо наступних планів Олександра Волощука, то поки що вони пов’язані з творчою роботою. Чекає на видання його роман «44 дні», дописується книга про мандрівку 2010 року, у січні-березні 2012 року Олександр перебуватиме у «творчому відрядженні» в Кабардино-Балкарії, де писатиме книгу на замовлення тамтешньої православної єпархії.
Наступного року святкуватиме 25-річний ювілей чернігівська жіноча футбольна команда «Легенда» і, як літописець та «архіваріус» команди, Олександр не може залишити цю подію без нової книги…
І ще Олександр додав, що в його житті футбол займає лише третє місце, перше і друге – мандрівки і написання книжок відповідно. А от жінкам поки що місця не знаходиться – не витримують, бо люблять постійність.
А нові мандрівки? Вони, звичайно, будуть. Маршрут наступної вже відомий: Казахстан – Киргизстан – Таджикістан – Китай – Лаос – Монголія.
Високий Вал
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |