Наша недоГойтана пісня на Євробаченні
Всі, хто хоча б трохи любить музику, дивилися вчора фінал Євробачення. Справжні шанувальники і меломани давно не сприймають цей конкурс як щось варте великої уваги стосовно високих зразків сучасної музичної культури, однак разом з тим люди дивляться цей конкурс і навіть голосують.
Отже ж, суботнім вечором в Баку шведська співачка Лорін виграла пісенний конкурс Євробачення. Кажуть і пишуть, що ще напередодні більшість музичних критиків у Європі пророкували їй перемогу. Напевно, критики більше розуміються на музиці, аніж я, хоча я маю музичну освіту, однак не шведка Лорін була кращою. Ну, не вона була кращою! І не «Бурановським бабушкам» з Росії ставати на другу сходинку помосту переможців. Хіба серб Желько Йоксімович справедливо став третім.
Найкращим на конкурсі в Баку, на мою думку, був Донатас Монтадас (сценічне ім’я Донні Монтелл) з Литви. Хлопець справді талановитий, своєрідний, зі своїм стилем і привабливою манерою виконання. А те, що критики поспішили з панегіриками для інших, так то проблема критиків. І Лорін, і російські «бабушкі» -- то цирковий номер спеціально для Баку, який завтра забудеться, а на юного унікума із Литви продюсери обов’язково звернуть увагу. Думаю, з ним уже відбулись бесіди.
Тепер до нашої, української виконавиці. Так бездарно і нікчемно Україна на Євробаченні давно не виступала. Напевно, з часу «Гринджол». То вже закономірність, як тільки в музику пхається або політика, або якийсь сумнівний діяч на кшталт «великого» телевізійного «промоутера» на прізище Арфуш, тоді жодні лижі і вже нікуди не їдуть...
На Гайтану було соромно дивитися. Було соромно відчувати себе українцем. Не було ні пісні, ні образу. Навіть вбратися на сцену зірка Гайтана не сподобилась. Я так і не збагнула -- то було плаття на ній чи халат банний? А під той банний халат, під той, ніби паперовий, віночок на голові – і пісня…
То ще добре, що вона з 26 виконавців доскочила 15 місця. То ще велике щастя! Ми могли з тими арфушськими підходами утішати себе таким звичним нам з часу соціалізму: головне не перемога, головне – участь.
Мусимо сумно констатувати: яке в Україні телебачення, яка в Україні пісня, культура, хто тим всім керує, хто визначає стиль і прямування – таке і місце на Євробаченні. Росія для нас – добрий приклад того, як треба захищати свою мову. Вони навіть з «бабушкамі», котрі на ніч знімають зуби, здатні вигравати пісенні конкурси. Ось який великий і могучий руський язик. Ось, що значить вміти обстоювати своє. Вони самі собі обирають музику, а не доручають те робити заїжджим хлопцям. Ті хлопці у них продають хіба абрикоси.
Аврора Люпин для «ХД»
Хвиля Десни
Отже ж, суботнім вечором в Баку шведська співачка Лорін виграла пісенний конкурс Євробачення. Кажуть і пишуть, що ще напередодні більшість музичних критиків у Європі пророкували їй перемогу. Напевно, критики більше розуміються на музиці, аніж я, хоча я маю музичну освіту, однак не шведка Лорін була кращою. Ну, не вона була кращою! І не «Бурановським бабушкам» з Росії ставати на другу сходинку помосту переможців. Хіба серб Желько Йоксімович справедливо став третім.
Найкращим на конкурсі в Баку, на мою думку, був Донатас Монтадас (сценічне ім’я Донні Монтелл) з Литви. Хлопець справді талановитий, своєрідний, зі своїм стилем і привабливою манерою виконання. А те, що критики поспішили з панегіриками для інших, так то проблема критиків. І Лорін, і російські «бабушкі» -- то цирковий номер спеціально для Баку, який завтра забудеться, а на юного унікума із Литви продюсери обов’язково звернуть увагу. Думаю, з ним уже відбулись бесіди.
Тепер до нашої, української виконавиці. Так бездарно і нікчемно Україна на Євробаченні давно не виступала. Напевно, з часу «Гринджол». То вже закономірність, як тільки в музику пхається або політика, або якийсь сумнівний діяч на кшталт «великого» телевізійного «промоутера» на прізище Арфуш, тоді жодні лижі і вже нікуди не їдуть...
На Гайтану було соромно дивитися. Було соромно відчувати себе українцем. Не було ні пісні, ні образу. Навіть вбратися на сцену зірка Гайтана не сподобилась. Я так і не збагнула -- то було плаття на ній чи халат банний? А під той банний халат, під той, ніби паперовий, віночок на голові – і пісня…
То ще добре, що вона з 26 виконавців доскочила 15 місця. То ще велике щастя! Ми могли з тими арфушськими підходами утішати себе таким звичним нам з часу соціалізму: головне не перемога, головне – участь.
Мусимо сумно констатувати: яке в Україні телебачення, яка в Україні пісня, культура, хто тим всім керує, хто визначає стиль і прямування – таке і місце на Євробаченні. Росія для нас – добрий приклад того, як треба захищати свою мову. Вони навіть з «бабушкамі», котрі на ніч знімають зуби, здатні вигравати пісенні конкурси. Ось який великий і могучий руський язик. Ось, що значить вміти обстоювати своє. Вони самі собі обирають музику, а не доручають те робити заїжджим хлопцям. Ті хлопці у них продають хіба абрикоси.
Аврора Люпин для «ХД»
Хвиля Десни
Читайте також |
Коментарі (3) |
| |