На що хворіємо найчастіше?

Холдинг STADA CIS оприлюднив дані, отримані в ході національного дослідження вітчизняного споживчого ринку. Метою чергового опитування українців було з'ясувати, як часто вони переносять простудні захворювання і що для них є визначальним при покупці противірусних препаратів.

За словами опитаних українців, близько 44% з них хоча б один раз в осінньо-зимовий період переносять ГРЗ і ГРВІ. Ще 22,9% респондентів встигають двічі «перехворіти» за сезон, а 13,5% - тричі і частіше. І лише кожен п'ятий наш співвітчизник заявляє про те, що в холодну пору року йому вдалося уникнути простудних чи вірусних захворювань.

Найменше хворіють жителі південного регіону: більше половини з них переносять всього одне захворювання в осінньо-зимовий сезон, 18% - два, а 5,7% - три або більше. Причому кожен четвертий житель регіону стверджує, що взагалі не хворіє в цей період. Гірше йдуть справи в східному і центральному регіонах: лише 17% їхніх жителів уникають респіраторно-вірусних захворювань в холодну пору року, а близько 13% хворіють три або більше разів. Найчастіше ГРЗ або ГРВІ переносять жителі північного регіону і Києва - 22% і 28% відповідно (хворіють більше трьох разів).

Результати дослідження підтвердили вислів «слабка половина людства» - українські жінки частіше за чоловіків переносять простудні захворювання. Близько 30% українок встигають захворіти двічі, ще 16% - три і більше разів (чоловіки - менше 17 і 11% відповідно). Крім цього, приблизно 27% чоловіків і 14% жінок стверджують, що взагалі не хворіють в холодну пору року.

Як показало опитування, українці активно використовують профілактичні заходи. Щоправда, в основному вони зводяться до звичних «перевіреним» діям. Так, більше половини респондентів користуються народними методами підтримки організму, 28% тепло одягаються і намагаються менше часу проводити на вулиці. Кожен четвертий опитаний повідомляє, що приймає вітаміни, а кожен п'ятий - зміцнюють імунітет препарати. Трохи більше 12% респондентів заявляють про свої заняття спортом і загартування. Всього 2% українців роблять щеплення напередодні осінньо-зимового сезону. Більше 13% опитаних жодних заходів щодо запобігання ГРВІ та ГРЗ не роблять.

Серед жителів західного і південного регіону більше тих, хто воліє використовувати народні методи зміцнення організму. У меншій мірі таких методів довіряють забезпечені жителі великих міст, включаючи столицю, вік даних респондентів становить 30-39 років. Наприклад, 31% киян приймає зміцнюють імунітет препарати, 38% - вітаміни, а понад 6% роблять щеплення.

«Безумовно, радує той факт, що українці розуміють важливість превентивних заходів щодо недопущення виникнення захворювань на ГРЗ і ГРВІ. Однак використання одних лише народних методів недостатньо: вони лише знижують ризик захворювання, але не захищають повною мірою. І результати дослідження це підтверджують. Лише правильне використання лікарських препаратів дозволить убезпечити себе і близьких в осінньо-зимовий період від вірусних та простудних захворювань. Тому моя порада проста: у жодному разі не варто займатися самолікуванням ГРЗ або ГРВІ. Лише консультація з лікарем і дотримання його рекомендацій може забезпечити ефективний захист від вірусних захворювань. А якщо пацієнт звернувся до лікаря вже з симптомами простуди або грипу, то призначення лікаря дозволить уникнути ускладнень і призведе до його повного одужання »- розповідає Станіслав Дяченко, Голова представництва холдингу STADA CIS в Україну.

Те, що українці займаються самолікуванням, в черговий раз підтверджують результати досліджень: визначальним для українців серед факторів вибору противірусних та протизастудних ліків є рецепт лікаря (40,9% відповідей респондентів). Крім рекомендацій лікаря, українці керуються власною думкою (37,5%), порадою друзів і рідних (30%), а також працівників аптеки (24%). Ціна препаратів є визначальним фактором лише для 17% українців. Найменш значущим (6,1% відповідей) респонденти називають зручність лікарської форми.

Значимість зазначених чинників змінюється в залежності від соціально-демографічної характеристики респондентів. Так, жінки схильні покладатися на власний досвід та поради лікаря, а також звертати увагу на ціну препарату. Чоловіки, у свою чергу, більшою мірою довіряють лікарям, знайомим чи рідним. Українці з невисоким рівнем доходів приймають рішення про покупку противірусного препарату, виходячи з його ціни, існуючого власної думки та порад фахівців - лікаря і фармацевта. Причому зі зниженням рівня доходів, зростає вплив власного усталеної думки і ради фармацевта на вибір препарату. А ось наші співгромадяни з високим рівнем доходу при купівлі ЛЗ більш схильні довіряти своєму думку та поради лікаря, не акцентуючи увагу на ціні.

Найбільш прислухаються при виборі ліків до порадою лікаря, а також фармацевтів та знайомих / родичів жителі сіл. Зі зростанням чисельності населеного пункту вплив даних факторів знижується, зате збільшується значення власної думки. У регіональному розрізі також видно значні відмінності. Ціновий фактор в більшій мірі впливає на жителів південного і північного регіонів (40,3 і 22,6% відповідно), до поради лікаря частіше прислухаються в західному і північному регіонах (54 і 45,3% відповідно), власну думку є визначальним серед респондентів південного і східного регіонів (51,3 і 40,1% відповідно). А ось на вибір киян у меншій мірі впливає рада фармацевта і вартість препаратів (10,13 і 5,5% відповідно).

Інформаційна довідка

STADA CIS - фармацевтичний холдинг у складі міжнародного концерну STADA, утворений в результаті об'єднання і реструктуризації бізнесів компаній Нижфарм і Макиз-ФАРМА. Холдинг постачає препарати в 17 країн світу.

Євгенія Бойчук