"На протилежному боці від добра"
Дуже хочу розказати, бо для мене це певне відкриття. А кому цікаво, можу поділитись книгою. Щойно дочитала.
«Любиш – не любиш» – це перший роман за цією обкладинкою. І, якщо хтось подумав, що то про рожеві шмарклі, то зовсім не так. Навпаки. Там проза життя. Чоловічий погляд і чоловіча психологія, і трохи жіночої, як її бачать чоловіки. Словом, для повного переосмислення прочитаного, ще хотілось би почути «експертну» думку читача-чоловіка)) Але і це не головне. Головне, на фоні яких подій те все відбувається, як радянщина просочується в усі сфери життя і формує типового «савєцкого чєловєка». В реальності для мене той період - це лише уривки дитячих спогадів. А тому, читаючи щось подібне, я ніби розплутую клубок, що дає мені розуміння того когнітивного дисонансу, що відчувала, а пояснити зі зрозумілих причин не могла. Чому зараз це важливо? Бо те суспільство типових «савєцких людєй» воно ж нікуди не поділось! Привите тоді - воно передається дітям, онукам, і буде передаватися далі, поки ми не подивимось на себе збоку.
Принаймні тим, кому 40+ варто почитати. Читається не легко, і інколи виникають спірні відчуття. Є моменти про те, про що зазвичай вголос не говорять. Але розігнавшись, вже не зупинишся)))
А тепер про другий роман книги – «На протилежному боці від добра». На мою думку, упорядники дуже мудро зробили, що розмістили його після «Любиш – не любиш». Бо інакше, не звикнувши до стилю автора, не знаю, чи читала б я таке. А читається складно. А читати то потрібно якомога більшій кількості людей. Бо протилежний бік від добра – то не радянський пломбір, а радянські психлікарні. Скільки ж поколінь має змінитися, щоб люди повірили у психологічну допомогу, після отих «лєчєній»?! І тут романи взаємодоповнюють один одного.
І пояснюють ще раз те, що відбувається сьогодні.
А тепер про автора книги. Про Василя Рубана я нічогісінько не знала. Книгу знайшла випадково на нижніх поличках «Будинку книги», куди складені «забуті остатки», причому за смішну ціну у порівнянні з популярною розкрученою літературою. Видавництво - 2015 року.
Катерина ПРИСТУПА
«Любиш – не любиш» – це перший роман за цією обкладинкою. І, якщо хтось подумав, що то про рожеві шмарклі, то зовсім не так. Навпаки. Там проза життя. Чоловічий погляд і чоловіча психологія, і трохи жіночої, як її бачать чоловіки. Словом, для повного переосмислення прочитаного, ще хотілось би почути «експертну» думку читача-чоловіка)) Але і це не головне. Головне, на фоні яких подій те все відбувається, як радянщина просочується в усі сфери життя і формує типового «савєцкого чєловєка». В реальності для мене той період - це лише уривки дитячих спогадів. А тому, читаючи щось подібне, я ніби розплутую клубок, що дає мені розуміння того когнітивного дисонансу, що відчувала, а пояснити зі зрозумілих причин не могла. Чому зараз це важливо? Бо те суспільство типових «савєцких людєй» воно ж нікуди не поділось! Привите тоді - воно передається дітям, онукам, і буде передаватися далі, поки ми не подивимось на себе збоку.
Принаймні тим, кому 40+ варто почитати. Читається не легко, і інколи виникають спірні відчуття. Є моменти про те, про що зазвичай вголос не говорять. Але розігнавшись, вже не зупинишся)))
А тепер про другий роман книги – «На протилежному боці від добра». На мою думку, упорядники дуже мудро зробили, що розмістили його після «Любиш – не любиш». Бо інакше, не звикнувши до стилю автора, не знаю, чи читала б я таке. А читається складно. А читати то потрібно якомога більшій кількості людей. Бо протилежний бік від добра – то не радянський пломбір, а радянські психлікарні. Скільки ж поколінь має змінитися, щоб люди повірили у психологічну допомогу, після отих «лєчєній»?! І тут романи взаємодоповнюють один одного.
І пояснюють ще раз те, що відбувається сьогодні.
А тепер про автора книги. Про Василя Рубана я нічогісінько не знала. Книгу знайшла випадково на нижніх поличках «Будинку книги», куди складені «забуті остатки», причому за смішну ціну у порівнянні з популярною розкрученою літературою. Видавництво - 2015 року.
Катерина ПРИСТУПА
| Читайте також |
| Коментарі (0) |