Дивак- дисидент, якого вивчають в університетах Америки
27 листопада виповнюється 95 років від дня народження Олеся Бердника - видатного українського письменника-фантаста, філософа, художника, члена-засновника Української Гельсінської Групи, громадського діяча, (1926-2003). Його філософію вивчають в університетах США і Канади.
"Він був предивним чоловіком - відомим, шанованим письменником-фантастом, цікавим любомудром-філософом, громадським діячем та автором багатьох романів і повістей.
Народився Олесь 27 листопада 1926 року в селі Вавилове Снігурівського району Миколаївської області. Ще зовсім юним пройшов кривавими шляхами Другої світової війни, був важко поранений. Демобілізувався лиш в 1946 році та майнув до Києва здобувати освіту. У 1946–1949 роках навчався в театральній студії при театрі імені Івана Франка.
А вже у 1949 році збунтувався супроти совєтської дійсності. Олесь виступив на зборах театру, обурений тим, що актори гидко обмовляли своїх ще недавніх друзів. Бунтар теж сказав, що за вказівкою влади перекроюють п'єси українських класиків. Парубка арештували та за звинуваченням в "ізмєнє родінє"(?!) у 1950 році дали 10 років позбавлення волі.
Відбувши покарання на Півночі та в Казахстані, повернувся в рідну Україну, розпочав тут свою літературну діяльність. Олесь невдовзі осягнув популярність яко письменник-фантаст. І вже до 1972 року вийшло друком 20 його романів і повістей. Прославився теж статтями й лекціями з футурології. У квітні 1972 -го в мешканні Миколи Руденка, де проживав Бердник, під час обшуку кадебісти вилучили заборонену працю Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?" та дві друкарські машинки. Лекції Олеся заборонили, твори перестали публікувати. Протестуючи, Бердник відкрито домагався дозволу виїхати за кордон з "совєтського раю".
Разом з Миколою Руденком, Левком Лук'яненком, Оксаною Мешко 9 листопада 1976 року став членом-засновником Української Гельсінської спілки (УГС). З побратимами складав й підписував десятки листів на захист схоплених і кинутих до тюрем борців за права людини. Тому 6 березня 1979 року був схоплений знову та звинувачений у написанні і поширенні антисовєтських статей "Свята Україна", "Альтернативна еволюція", поеми "Закляття" (до 325-річчя перших переяславських угод). У грудні 1979-го письменника на 6 років позбавили волі в таборах суворого режиму і 3 роки заслання яко дуже небезпечного рецидивіста.
Вийшовши на волю, 1987 року, Олесь несподівано заснував екзотичну громадську організацію з такою ж кучерявою назвою — "Ноосферний фронт „Зоряний ключ“. Зголошено її мету: "Збереження духовних цінностей народів і племен, набутих у віках тяжкої космоісторії, які безповоротно втрачаються..." А 16 грудня 1989-го незламного дивака було ейфорійно обрано провідником об'єднання "Українська Духовна Республіка"...
Олесь Бердник продовжував видавати свої книги, ініціювати масові громадські акції. Та бурхливе політичне життя в Україні поволі відтіснило його дивакуваті дійства на узбіччя життя нації...".
Ігор ХОДАК
"Він був предивним чоловіком - відомим, шанованим письменником-фантастом, цікавим любомудром-філософом, громадським діячем та автором багатьох романів і повістей.
Народився Олесь 27 листопада 1926 року в селі Вавилове Снігурівського району Миколаївської області. Ще зовсім юним пройшов кривавими шляхами Другої світової війни, був важко поранений. Демобілізувався лиш в 1946 році та майнув до Києва здобувати освіту. У 1946–1949 роках навчався в театральній студії при театрі імені Івана Франка.
А вже у 1949 році збунтувався супроти совєтської дійсності. Олесь виступив на зборах театру, обурений тим, що актори гидко обмовляли своїх ще недавніх друзів. Бунтар теж сказав, що за вказівкою влади перекроюють п'єси українських класиків. Парубка арештували та за звинуваченням в "ізмєнє родінє"(?!) у 1950 році дали 10 років позбавлення волі.
Відбувши покарання на Півночі та в Казахстані, повернувся в рідну Україну, розпочав тут свою літературну діяльність. Олесь невдовзі осягнув популярність яко письменник-фантаст. І вже до 1972 року вийшло друком 20 його романів і повістей. Прославився теж статтями й лекціями з футурології. У квітні 1972 -го в мешканні Миколи Руденка, де проживав Бердник, під час обшуку кадебісти вилучили заборонену працю Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?" та дві друкарські машинки. Лекції Олеся заборонили, твори перестали публікувати. Протестуючи, Бердник відкрито домагався дозволу виїхати за кордон з "совєтського раю".
Разом з Миколою Руденком, Левком Лук'яненком, Оксаною Мешко 9 листопада 1976 року став членом-засновником Української Гельсінської спілки (УГС). З побратимами складав й підписував десятки листів на захист схоплених і кинутих до тюрем борців за права людини. Тому 6 березня 1979 року був схоплений знову та звинувачений у написанні і поширенні антисовєтських статей "Свята Україна", "Альтернативна еволюція", поеми "Закляття" (до 325-річчя перших переяславських угод). У грудні 1979-го письменника на 6 років позбавили волі в таборах суворого режиму і 3 роки заслання яко дуже небезпечного рецидивіста.
Вийшовши на волю, 1987 року, Олесь несподівано заснував екзотичну громадську організацію з такою ж кучерявою назвою — "Ноосферний фронт „Зоряний ключ“. Зголошено її мету: "Збереження духовних цінностей народів і племен, набутих у віках тяжкої космоісторії, які безповоротно втрачаються..." А 16 грудня 1989-го незламного дивака було ейфорійно обрано провідником об'єднання "Українська Духовна Республіка"...
Олесь Бердник продовжував видавати свої книги, ініціювати масові громадські акції. Та бурхливе політичне життя в Україні поволі відтіснило його дивакуваті дійства на узбіччя життя нації...".
Ігор ХОДАК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |