НА ЧОМУ СТОЇТЬ ЦЕЙ ДІМ

Прилуки — неймовірне місто. Чи багато ви знайдете на українському глобусі райцентрів, де б проводили стільки фестивалів? Дивіться: Міжнародний фестиваль «Мистецькі барви», «Воздвиженський ярмарок», «Прилуцький герц» (фестиваль бойових мистецтв), «Театральна осінь», «Театральне коло». А щойно відбувся ще один — І Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Мрій-Дім». Цікаво, що міський голова Юрій Беркут це починання своїх земляків проігнорував. Але не тому, що не любить мистецтва. Ні, сказав пан Беркут, ми восени проведемо альтернативний театральний фестиваль «На крилах Мельпомени»! Ви десь іще таке бачили?!

Де тут що є

Коли виходиш з маршрутки в центрі Прилук, на розі вулиць тобі грає скрипаль, мов десь у Парижі. А далі ти бачиш пам’ятник Леніну, якого тут звуть Оскаром, бо статуя вкрита золотою фарбою. Ще тут є Театральна площа, а на ній сидить бронзовий Микола Яковченко, славний артист, народний улюбленець. Він звідси родом. Поруч з ним — дуже гарне старе театральне приміщення, трохи схоже на столичну оперету, але менше. Колись, за часів юності Яковченка, в Прилуках діяли чотири(!) театральні трупи: українська, російська і дві єврейські. Нині театру (з артистами і репертуаром) у місті поки що нема.

Конкретизація мрії

Фестиваль «Мрій-Дім» задумано якраз для того, щоб згодом у Прилуках з’явився свій професійний театр. На рівному місці він не виросте. Треба створити відповідне середовище. От і запросили сюди театральних людей з усієї України, щоб те середовище ясніше окреслилось.

Ініціатор і директор «Мрій-Дому» — Артем Аніщенко (відомий ще як Artемій). Торік він закінчив столичний театральний університет (факультет режисури) і повернувся в рідні Прилуки. Він тут — начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації. А також — голова Творчого об’єднання «АРТ-Тема». Артем — дивовижний чоловік. Якось одягнув свою армійську уніформу й пішов пішки в Почаївську лавру. А чому в уніформі? «Бо в ній я присягав служити Україні!» — отака вам відповідь.

Громадянин Коптєв

Такі фестивалі не робляться без спонсора. Це — 49-річний Юрій Коптєв. Його іноді називають «персональним спонсором міста». Він родом звідси, давно вже має будівельний бізнес у Москві, а з 2007 року активно й послідовно дбає про облагородження своєї малої батьківщини. Він тут власним коштом реконструював дві площі, Центральну і Театральну, поставив кілька пам’ятників (Тарасу Шевченку, Миколі Яковченку, Любові Забашті, Іоасафу Білгородському), фінансує видання журналу «Прилуки. Фортеця», допомагає лікарням і церквам, опікується сиротами та планує очистити річку Удай. Увесь список благодіянь був би надто довгим. Для місцевої влади клопіт: адже все це треба брати на баланс і доглядати! У місті є вулиця імені Коптєва, він — почесний громадянин Прилук.

«Нехай буде фестиваль!»

І Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Мрій-Дім» проходив з 4 по 8 квітня. Гості перед закриттям ще встигли до церкви — посвятити вербу, бо закривався фестиваль саме у Вербну неділю.

Про Коптєва в ті дні згадували не раз. Його мало хто бачив: як справжній чарівник, він з’являється на очі не всім, але він є.

А от Артема Аніщенка з його ясними сірими очима цими днями було видно всім і всюди. Він — ідейний натхненник усього цього дійства, він виношував ідею саме такого фестивалю не один рік, він стояв у центрі — нехай невеличкого — Всесвіту! А ось його колеги-однодумці, їх немало: Ігор Павлюченко — головний редактор часопису «Прилуки. Фортеця», Юлія Сікалова — заступник Аrtемія (як голови Творчого об’єднання «АРТ-Тема»), вся громадська організація «Прилуцький козацький курінь ім. Івана Сірка». Прилуцькі козаки несли на фестивалі охоронну службу. До речі, цей козацький курінь раніше можна було бачити в телепроекті «Україна має талант-4». А людиною, яка вигукнула у фіналі виступу «Слава Україні!», був саме Аrtемій.

Чотири поверхи

Загалом, «Мрій-Дім» створювався як дім справжній: у конкурсі акторів «Домовик» на віртуальному І поверсі учасники презентували себе з найкращого боку монологами, танцями і т. п. 16 найкращих пройшли на ІІ поверх, де брали участь у тренажах, які проводили конкурсанти-режисери. Ті, хто не пройшов далі, працювали у майстерні «На сходах». Для роботи з ними були запрошені Ірина Кобзар — актриса Харківського театру ім. Шевченка, викладач Харківського державного інституту мистецтв ім. Котляревського та Олег Стефан — актор Львівського академічного театру ім. Курбаса. За два дні роботи було підготовлено дві постановки, які потім показали в Прилуцькій виховній колонії для неповнолітніх та Яблунівській дитячій школі-інтернаті.

За ІІ поверхом — ІІІ. На ньому актори розподілялися по різних майданчиках — і це була фінальна точка їхнього перетину з режисерами. Конкурс режисерів мав назву «4 кімнати»: передбачалося, що актори-конкурсанти, які пройшли на ІІ поверх, мали розподілитися на 4 майданчиках з 4 режисерами; на цих майданчиках мав проходити останній етап конкурсу — робота режисерів з акторами та її результат — певне спільне сценічне дійство.

Неполадки

Утім, ця структура зламалася: напередодні останнього етапу, пізно ввечері, з’ясувалося, що одного майданчика вже немає, його «хтось забрав». Достеменно невідомо, чи це було втручання міської влади. Але якби влада була справді зацікавлена розвитком культури у місті, цього б не сталося. У цьому разі позиція міського голови Ю. Беркута не зовсім зрозуміла: у місті, де муніципальний театр існує лише на папері, організовується Всеукраїнський(!) театральний фестиваль(!). Уже не йдеться про допомогу — хоча б не заважайте! Але ж ні: Міський будинок культури під фестиваль не дали через заборону згори, і дійство проходило у Центрі творчості дітей та юнацтва. Оскільки з рекламою було негусто, мешканці Прилук, на жаль, не побачили одного з найяскравіших моментів фестивалю: виставу «Темница» Олександра Баркара — молодого режисера, керівника Театральної студії «Deep» (Луганськ). Баркар у підсумку став лауреатом 1 премії в конкурсі молодої театральної режисури (два актори, три предмети, порожня сцена — і півтори години дійства, від якого не можна відірвати погляд). Значно меншою, ніж могла б, була аудиторія на відкритті — при тому, що до Прилук не щодня приїздять Наталія Сумська, Богдан Бенюк та Анатолій Хостікоєв. Але показ їхньої вистави «Швейк» був зірваний — бо на «дозволеній» сцені декорації не вмістилися.

Журі

У журі фестивалю — чимало поважних прізвищ. Самих народних артистів України — троє. Голова — Богдан Бенюк. Далі — Станіслав Мойсєєв, художній керівник Київського молодого театру; Раїса Недашківська — заступник голови Національної спілки театральних діячів України; Анна Липківська — кандидат мистецтвознавства, доцент, провідний науковий співробітник Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України; Володимир Мінаков — заслужений працівник культури України, викладач Харківської академії мистецтв; Юлія Коваленко — викладач кафедри театрознавства Харківського національного університету мистецтв ім. І. Котляревського; Ельвіра Загурська — співробітник Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України; Петро Сова — актор столичного Муніципального театру «Київ»; Дмитро Лінартович — виконавець головної ролі в стрічці Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» (цей фільм також презентовано в Прилуках). До речі, назва фільму була дуже популярною на фестивалі — як тільки її не перекручували!

Переможці

…Нині учасники цього феєрично-казково-позитивного дійства під назвою «Мрій-Дім» спілкуються в Інтернеті, у різноманітних соціальних мережах, залишають свої спогади і враження, діляться світлинами та відео. Оголошено навіть конкурс на кращий спогад, коментар і відгук… В історію уже увійшли імена переможців І фестивалю: 1 премія — Валерія Котеленець, Прилуки, 2 премія — Дарина Орєхова, Київ, 3 премія — Віктор Ярошук, Рівне (конкурс «Домовик»); 1 премія — Олександр Баркар, Луганськ, 2 премія — Павло Кошка, Одеса, 3 премія — Катерина Самчук, Рівне (конкурс «4 кімнати»); 2 премія — Софія Турта, Київ та Олексій Паляничка, Прилуки, 3 премія — Вікторія Хворостенко, Харків (конкурс «Домофон»). Спеціальний приз ім. М. Яковченка за комедійну роль отримали Наталя Кікоть, Харків, і Віталій Борсук, Дніпропетровськ.

Але, напевне, ніхто з учасників не відчуває себе ТимХтоПрограв!

Київ—Прилуки—Київ.

Віталій ЖЕЖЕРА, Ельвіра ЗАГУРСЬКА

“Голос України”


Юрій Коптєв


Артем Аніщенко


Київський актор Петро Сова родом з Прилук. Земляки привітали його квітами. А майбутнє Прилуцького професійного театру, як бачимо, поки що носять на руках


Галина Шкода (Київ) та Андрій Окладов (Рівне) в конкурсній режисерській роботі одесита Павла Кошки.