реклама партнерів:
Головна › Новини › СУСПІЛЬСТВО

На болотах все не так спокійно

У рамках проєкту “Деколонізація росії”, який здійснює Недержавний аналітичний центр “Українські студії стратегічних досліджень” відбулась презентація Моніторингу конфліктогенних та дезінтеграційних факторів у російській федерації за перше півріччя 2024 року у приміщенні Українського кризового медіа-центру (Український Дім, вул. Хрещатик, 2, Київ, 01001).

Мета дослідження — фіксація та визначення динаміки конфліктогенних та дезінтеграційних факторів, що сприятимуть деконструкції російської федерації та її зникнення як геополітичної реальності.

Об’єктом моніторингу є інформаційне поле російської федерації, аналізуються найбільш популярні новини різних регіонів росії щомісяця, що дасть чіткіше уявлення про внутрішні процеси, які протікають на території держави-агресора та дозволить провести моніторинг конфліктогенних регіональних процесів.
Проєкт проходить у партнерстві з ініціативою “Антиімперський блок народів”, а також громадською організацією “Український студент”.

Завантажити моніторинг можна за посиланнями:
Повна українська версія https://ussd.org.ua/.../monitoryng-regionalnyh-proczesiv.../ Пдф файл https://ussd.org.ua/.../06/monitoryng_pivrichnyj_2024.pdf
Скорочена українська версія https://ussd.org.ua/.../monitoryng-regionalnyh-proczesiv.../ Пдф файл https://ussd.org.ua/.../monitoryng_piivrichnyj_2024...

Коротко про що говорили під час презентації.

▪ Михайло КУБЛІЙ, експерт НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень», викладач НаУКМА, кандидат історичних наук як безпосередній керівник проекту розказав про методологію дослідження. Моніторинг відбувається за шістьма основними якісними параметрами, які розглядаються в контексті їх впливу/відповідності на посилення чи послаблення центральної влади. Тобто потенціалом до її дезінтеграції чи навпаки, цілісності. Також вимірюється рівень конфліктності.
1. Суспільно-політичний: місцеві політики, «варяги», політичні інститути, клани, процеси тощо.
2. Соціально-економічний: міжбюджетні стосунки, ділова активність, контроль за активами та грошовими потоками тощо.
3. Гуманітарний: мова, культура, освіта тощо, кіновиробництв. Заяви влади, інтелігенції, активістів щодо історичних , культурних питань.
4. Релігійний: відокремлення церкви від держави, участь у державній пропаганді/контрпропаганді, вплив на політичні, культурні процеси.
5. Національний – становище корінних народів, їхній вплив на ситуацію в регіоні, визвольна боротьба.
6. Екологічний – забруднення довкілля і викликані ним протести.
7. Військовий – вплив війни та мобілізації на суспільно-політичну ситуацію
Всі показники в десяти ключових регіонах опрацьовані у формі графіків.

▪ Юрій СИРОТЮК, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат України VII скликання, молодший сержант 5-ї окремої штурмової бригади ЗСУ зазначив: «Найбільщий вплив на процеси в росії в першому півріччі 2024 року здійснює агресивна війна росії проти України (так званна СВО), переведення країни на воєні рейки, звуження громадських та національних прав. Головними суспільними конфліктогенним подіями на території РФ стали січневі протести в Башкортостані, весняні масштабні екологічні лиха, зокрема паводки в Оренбурзькій та Курганській областях, великі пожежі. Ситуація в росії продовжує поступово ускладнюватись, а центр продовжує втрачати контроль за ситуацією, зберігаючи, однак, інформаційну цензуру в країні та силові важелі впливу.

Варто відмітити наростання економічних проблем, які посилюються західними санкціями. Після потрапляння під санкції з 13 червня біржова торгівля доларом та євро у Росії припинена. Російський рубль перестав бути вільноконвертованою валютою. Також Мінфін США заявив, що готовий ввести будь-які санкції проти іноземних банків за операції з російськими фінансовими організаціями, серед них зі «Сбєрбанком» та ВТБ. Паралельно з цим введені нові санкції у сфері IT. З 12 вересня у Росію заборонено експорт, продаж, постачання зі США, а також через треті країни послуг у сфері ІТ-консультування та проєктування, ІТ-підтримки та хмарних секторів для програмного забезпечення будь-якій особі у росії.».

▪ Юрій ОЛІЙНИК, керівник дослідницьких програм НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень», кандидат політичних наук, підсумував результати дослідження:
«Важливою подією всеросійського рівня стали так звані вибори путіна у березні 2024 року, які потягнули за собою «перезавантаження влади» на федеральному та регіональному рівнях, урядові зміни, відставка частини очільників субʼєктів Федерації. Відсторонено міністра оборони Сєргєя Шойгу, якого призначено секретарем Ради безпеки рф (замість Ніколая Патрушева-старшого). Найімовірніше ця відставка є покаранням за невдале ведення війни.

Ще однією тенденцією, що прослідковується в новинах є те, що російський режим стикається з неспроможністю воювати без загальної мобілізації і через це масово вербуються найманці з Африки та Азії. Також у червні ряд регіонів в десятки разів збільшують виплати з місцевих бюджетів на підтримку “добровольців”. Однак влада боїться повної мобілізації і масових протестів після цього.
На регіональному рівні найбільш конфліктними стають регіони північного Кавказу, зокрема Дагестан. Високий рівень протестної активності в Якутії та Башкортостані».



Теги:Михайло Кублій, розпад Росії, Юрій Олійник, Юрій Сиротюк


Читайте також






Коментарі (0)
avatar