"Поневолені народи Росії та саботаж мобілізації"
12 червня 2023 року у прес-центрі Українського кризового медіа-центру Український кризовий медіа-центр відбувся Круглий стіл "Поневолені народи росії та саботаж мобілізації", організований НАЦ "Українські студії стратегічних досліджень" в рамках проекту "Деколонізація росії"
Під час заходу обговорювався вплив мобілізації на політичну та економічну ситуацію в різних регіонах рф, рівень сприйняття та спротиву мобілізації, особливо в національних республіках. Про те чим відрізняється ситуації серед різних народів та регіонів імперії говорили політичні та військові експерти.
З околиць Бахмуту підключився і розпочав захід Юрій Сиротюк, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», молодший сержант 5-ї окремої штурмової бригади. Він закликав представників поневолених росією народів вступати в лави ЗСУ!: "Коли українська армія вийде на кордони 1991 року – це буде лише завершення першого етапу війни. Наступне завдання – розподіл російської федерації. Тому закликаю представників поневолених народів активніше вступати в лави ЗСУ, щоб спочатку перемогти спільного ворога в Україні, а потім бути готовими до боротьби за свою свободу".
Про економічні пробоеми рф, викликані мобілізацією розповів Олександр Чупак, керівник економічних програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», випускник Селкірк коледжу (Канада). "Як і прогнозувалося, мобілізація обертається катастрофою для російської економіки.
Коли у вересні минулого року російський уряд оголосив так звану "часткову" мобілізацію, значна кількість оглядачів розцінила це як ще один крок до економічного краху агресора. Вилучення сотень тисяч московитів з ринку праці мало значно посилити дію обмежень.
Станом на початок весни офіційна російська статистика показувала приріст збройних сил агресора на 400 тисяч осіб. Очевидно, це число є суттєво заниженим, адже воно щонайменше не враховує поповнення багатотисячних армій найманців (наприклад, групи Вагнера).
Крім того, кількасот тисяч працездатних росіян покинули країну від початку повномасштабної війни, і цей процес значно пришвидшився після оголошення мобілізації. Таким чином, кожний без винятку регіон Росії зазнав багатотисячного скорочення робочої сили, що в поєднанні з санкціями є важким ударом по економічному потенціалу Московії", - зробив висновок економічний експерт.
Участь в обговоренні взяли представники поневолених народів.
Владімір Довданов , заступник голови Конгресу ойрот-калмицького народу, міністр молодіжної політики, спорту та туризму Республіки Калмикія в 2004-2005 роках акцентував на проблемах калмиків: "За рік, за нашими підрахунками, загинуло більше 100 калмиків. Це дуже великі втрати для нашого народу. Ще частина солдат повертаються каліками. Тому наростає народний спротив проти мобілізації. Чоловіки виїжджають у Казахстан, Туреччину чи у США.На мою думку, представники нашого народу повинні воювати на стороні України. Тим самим ми наближатимемо нашу спільну перемогу. Ми потребуємо підтримки і розуміння від української влади для допомоги у формуванні наших національних підрозділів в складі ЗСУ".
Викликав жваве обговорення виступ Магомеда Торієва, представника Комітету Інгушської незалежності у зв’язках з громадськістю."Серед росіян нам підтримки шукати немає потреби, адже усі вони – від путіністів до лібералів хочуть війни. Тому поневолені народу звертаються до України і до всього вільного світу про реальну підтримку наших визвольних прагнень. Тоді буде і саботаж мобілізації, і акції протесту, і боротьба за свободу. Саме Україна має стати промоутером цієї боротьби. Попереду багато роботи і ми повинні мати чітку концепцію і чіткий план, як розподілити росію. Сама по собі вона не розвалиться", - сказав експерт.
Підтримав думку про природність розпаду рф та навів історичні паралелі з подіями Першої світової війни та революціями 1917 р. Ростислав Мартинюк історик, політичний експерт, тележурналіст, дослідник фіно-угорської культури. Він звернув увагу на термінологію щодо найменувань поневолених народів і запропонував їх називати країнами.
"Ми повинні запропонувати так званим рускім, після дезінтеграції федерації, розійтись по етнічним державам, які виникнуть на руїнах імперії. Цей процес варто починати уже зараз, заручившись підтримкою цивілізованого світу. Маємо розвивати горизонтальні зв’язки, щоб знищити монстра під назвою “рускій народ”.
Погляд бурятського руху на участь у війні свого народу висловила Раджана Дугар Де-понте , представник Демократичного руху «Буряад-Монгол Ерхетен»."Тисячі бурятів перетнули кордон з Монголією, частина із них зараз перебувають у США. Поодинокі протести були не ефективними, адже каральні федеральні органи швидко придушували такі спроби". Вона закликала ретельно аналізувати злочини російських військових в майбутньому.
У відповідь на пропозиції представників поневолених народів Михайло Басараб Михайло Басараб , політолог, офіцер ЗСУ сказав: "Сьогодні Україна має усі можливості стати центром підтримки поневолених росією народів. Для цього мають активніше працювати як виконавча, так і законодавча гілки влади.Ми повинні також формувати міжнародний порядок денний з цього питання, адже цивілізований світ не до кінця розуміє ситуацію всередині росії і не володіє інформацією щодо прагнення до незалежності поневолених народів".
Про особливості мобілізаційних процесів і як вони відрбражаються в конкретних регіонах розповіли також Алі Чарінський Ali Ali Charinskiy , голова громадсько-політичної організації “Вільний Кавказ” та Муслім Мадієв, Герой ЧРІ, ветеран двох російсько-чеченських воєн, заступник командира батальйону імені Джохара Дудаєва.
Юрій Олійник, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»розповів про щомісячний моніторинг російської інформаційної сфери, який проводить НАЦ УССД. Наш аналіз складається з оцінки соціоекономічних процесів на основі даних з відкритих джерел та моніторингу популярних новин у російських ЗМІ як по всій російській федерації, так і в окремих регіонах. Слід розуміти, що ці джерела високо цензуровані, хоча з різною інтенсивністю (яка найсильніша на Кавказі, слабшає у сибірських та далекосхідних районах). Але рівень зацікавленості читачів окремими темами загально показує їхні настрої, що дасть більш-менш чітке уявлення про внутрішні процеси, що протікають на території держави-агресора та їхню регіональну специфіку.
Інші способи замірів менш адекватні – наприклад, у соціологічних опитуваннях відмовляється брати участь до 70% респондентів, інші часто бояться озвучувати свої погляди. Аналогічно критично слід ставитись до коментарів чи голосувань в інтернеті, які викривлені окремими “бульбашками”. Важливо відмітити, що інтерес до політики у регіональних новинах залишається відносно низьким, а згадки про війну зазвичай мають латентно-негативний або нейтральний характер, натомість регіони демонструють доволі високий рівень внутрішньої напруги, спричиненої зазвичай такими факторами як низький рівень життя та політика чиновників на місцях. Але новини, що стосуються механізмів ухилення від мобілізації чи долі солдатів, набирають значного поширення. Дещо відмінна ситуація у прикордонних регіонах, де війна стає очевидною загрозою, зокрема в Білгородській області. Також суттєве зацікавлення інцидентами, які пов’язані з імовірними диверсантами чи атаками безпілотників.
Експертний моніторинг російської медіасфери про проблеми мобілізації, що був представлений на заході можна завантажити за посиланням:
https://ussd.org.ua/.../monitoryng-mediasfery-rosiyi.../...
Олег Вітвіцький, директор УІС, представив проект “Свобода народів” і роботу АБН.
Захід можна переглянути на ФБ-сторінці Українських студій стратегічних досліджень (https://www.facebook.com/nac.ussd) та ФБ-сторінці Українського кризового медіа-центру (https://www.facebook.com/UCMCF/) та їхньому youtube-каналі (https://www.youtube.com/user/UACrisisMediaCenter).
Під час заходу обговорювався вплив мобілізації на політичну та економічну ситуацію в різних регіонах рф, рівень сприйняття та спротиву мобілізації, особливо в національних республіках. Про те чим відрізняється ситуації серед різних народів та регіонів імперії говорили політичні та військові експерти.
З околиць Бахмуту підключився і розпочав захід Юрій Сиротюк, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», молодший сержант 5-ї окремої штурмової бригади. Він закликав представників поневолених росією народів вступати в лави ЗСУ!: "Коли українська армія вийде на кордони 1991 року – це буде лише завершення першого етапу війни. Наступне завдання – розподіл російської федерації. Тому закликаю представників поневолених народів активніше вступати в лави ЗСУ, щоб спочатку перемогти спільного ворога в Україні, а потім бути готовими до боротьби за свою свободу".
Про економічні пробоеми рф, викликані мобілізацією розповів Олександр Чупак, керівник економічних програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», випускник Селкірк коледжу (Канада). "Як і прогнозувалося, мобілізація обертається катастрофою для російської економіки.
Коли у вересні минулого року російський уряд оголосив так звану "часткову" мобілізацію, значна кількість оглядачів розцінила це як ще один крок до економічного краху агресора. Вилучення сотень тисяч московитів з ринку праці мало значно посилити дію обмежень.
Станом на початок весни офіційна російська статистика показувала приріст збройних сил агресора на 400 тисяч осіб. Очевидно, це число є суттєво заниженим, адже воно щонайменше не враховує поповнення багатотисячних армій найманців (наприклад, групи Вагнера).
Крім того, кількасот тисяч працездатних росіян покинули країну від початку повномасштабної війни, і цей процес значно пришвидшився після оголошення мобілізації. Таким чином, кожний без винятку регіон Росії зазнав багатотисячного скорочення робочої сили, що в поєднанні з санкціями є важким ударом по економічному потенціалу Московії", - зробив висновок економічний експерт.
Участь в обговоренні взяли представники поневолених народів.
Владімір Довданов , заступник голови Конгресу ойрот-калмицького народу, міністр молодіжної політики, спорту та туризму Республіки Калмикія в 2004-2005 роках акцентував на проблемах калмиків: "За рік, за нашими підрахунками, загинуло більше 100 калмиків. Це дуже великі втрати для нашого народу. Ще частина солдат повертаються каліками. Тому наростає народний спротив проти мобілізації. Чоловіки виїжджають у Казахстан, Туреччину чи у США.На мою думку, представники нашого народу повинні воювати на стороні України. Тим самим ми наближатимемо нашу спільну перемогу. Ми потребуємо підтримки і розуміння від української влади для допомоги у формуванні наших національних підрозділів в складі ЗСУ".
Викликав жваве обговорення виступ Магомеда Торієва, представника Комітету Інгушської незалежності у зв’язках з громадськістю."Серед росіян нам підтримки шукати немає потреби, адже усі вони – від путіністів до лібералів хочуть війни. Тому поневолені народу звертаються до України і до всього вільного світу про реальну підтримку наших визвольних прагнень. Тоді буде і саботаж мобілізації, і акції протесту, і боротьба за свободу. Саме Україна має стати промоутером цієї боротьби. Попереду багато роботи і ми повинні мати чітку концепцію і чіткий план, як розподілити росію. Сама по собі вона не розвалиться", - сказав експерт.
Підтримав думку про природність розпаду рф та навів історичні паралелі з подіями Першої світової війни та революціями 1917 р. Ростислав Мартинюк історик, політичний експерт, тележурналіст, дослідник фіно-угорської культури. Він звернув увагу на термінологію щодо найменувань поневолених народів і запропонував їх називати країнами.
"Ми повинні запропонувати так званим рускім, після дезінтеграції федерації, розійтись по етнічним державам, які виникнуть на руїнах імперії. Цей процес варто починати уже зараз, заручившись підтримкою цивілізованого світу. Маємо розвивати горизонтальні зв’язки, щоб знищити монстра під назвою “рускій народ”.
Погляд бурятського руху на участь у війні свого народу висловила Раджана Дугар Де-понте , представник Демократичного руху «Буряад-Монгол Ерхетен»."Тисячі бурятів перетнули кордон з Монголією, частина із них зараз перебувають у США. Поодинокі протести були не ефективними, адже каральні федеральні органи швидко придушували такі спроби". Вона закликала ретельно аналізувати злочини російських військових в майбутньому.
У відповідь на пропозиції представників поневолених народів Михайло Басараб Михайло Басараб , політолог, офіцер ЗСУ сказав: "Сьогодні Україна має усі можливості стати центром підтримки поневолених росією народів. Для цього мають активніше працювати як виконавча, так і законодавча гілки влади.Ми повинні також формувати міжнародний порядок денний з цього питання, адже цивілізований світ не до кінця розуміє ситуацію всередині росії і не володіє інформацією щодо прагнення до незалежності поневолених народів".
Про особливості мобілізаційних процесів і як вони відрбражаються в конкретних регіонах розповіли також Алі Чарінський Ali Ali Charinskiy , голова громадсько-політичної організації “Вільний Кавказ” та Муслім Мадієв, Герой ЧРІ, ветеран двох російсько-чеченських воєн, заступник командира батальйону імені Джохара Дудаєва.
Юрій Олійник, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»розповів про щомісячний моніторинг російської інформаційної сфери, який проводить НАЦ УССД. Наш аналіз складається з оцінки соціоекономічних процесів на основі даних з відкритих джерел та моніторингу популярних новин у російських ЗМІ як по всій російській федерації, так і в окремих регіонах. Слід розуміти, що ці джерела високо цензуровані, хоча з різною інтенсивністю (яка найсильніша на Кавказі, слабшає у сибірських та далекосхідних районах). Але рівень зацікавленості читачів окремими темами загально показує їхні настрої, що дасть більш-менш чітке уявлення про внутрішні процеси, що протікають на території держави-агресора та їхню регіональну специфіку.
Інші способи замірів менш адекватні – наприклад, у соціологічних опитуваннях відмовляється брати участь до 70% респондентів, інші часто бояться озвучувати свої погляди. Аналогічно критично слід ставитись до коментарів чи голосувань в інтернеті, які викривлені окремими “бульбашками”. Важливо відмітити, що інтерес до політики у регіональних новинах залишається відносно низьким, а згадки про війну зазвичай мають латентно-негативний або нейтральний характер, натомість регіони демонструють доволі високий рівень внутрішньої напруги, спричиненої зазвичай такими факторами як низький рівень життя та політика чиновників на місцях. Але новини, що стосуються механізмів ухилення від мобілізації чи долі солдатів, набирають значного поширення. Дещо відмінна ситуація у прикордонних регіонах, де війна стає очевидною загрозою, зокрема в Білгородській області. Також суттєве зацікавлення інцидентами, які пов’язані з імовірними диверсантами чи атаками безпілотників.
Експертний моніторинг російської медіасфери про проблеми мобілізації, що був представлений на заході можна завантажити за посиланням:
https://ussd.org.ua/.../monitoryng-mediasfery-rosiyi.../...
Олег Вітвіцький, директор УІС, представив проект “Свобода народів” і роботу АБН.
Захід можна переглянути на ФБ-сторінці Українських студій стратегічних досліджень (https://www.facebook.com/nac.ussd) та ФБ-сторінці Українського кризового медіа-центру (https://www.facebook.com/UCMCF/) та їхньому youtube-каналі (https://www.youtube.com/user/UACrisisMediaCenter).
| Читайте також |
| Коментарі (0) |