Мова захистить від «чорної діри»
Саме «чорною дірою», яка живиться природним ресурсом (нафта, газ), а випромінює пропаганду, назвали Росію на «круглому столі» у чернігівському товаристві «Просвіта» імені Т.Шевченка. Та ще й втягує туди українців – свідченням чого є автобуси з Києва на Москву, що курсують через Чернігів.
«Круглий стіл» був скликаний посеред двох дат – міжнародного Дня рідної мови та Дня пам’яті Тараса Шевченка, але політичною спонукою для його проведення стали наміри деяких народних депутатів зробити російську мову офіційною у Верховній раді та заява про ймовірний перегляд Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Гостру тривогу викликають у просвітян такі наміри – тож і зібралися заявити позицію та порадитись що робити.
Громадський активіст Сергій Соломаха переконаний, що на село, як хранителя народних традицій, і в тому числі мови, надії нема – телевізор скрізь один. Все залежить від еліти, але тут бачимо часте ігнорування державної мови. Він розповів, як на діловому форумі російською мовою виступала директорка чернігівського швейного підприємства «Елегант» і запитав риторично: «Якою ж мовою будуть говорити у неї на підприємстві дівчата, які вчора приїхали із села?!». Заступник же голови обласного товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка Микола Шкурко, який і сам є підприємцем, переконаний: «Загалом до нашого бізнесу дійшло: апелювати до влади треба зрозумілою мовою. Хто ж не користується українською мовою і каже про свої переживання за розвиток українського бізнесу – лукавить». Він же звернув увагу, що вищезгаданий закон надто ліберальний і фактично контроль за дотриманням державного статусу мови покладає не на державні органи, а на громадськість. Тому й запропонував у резолюцію «круглого столу» ввести пункт – що всі працівники уповноваженої з питань мови мають бути не з чиновників, яких позвільняли внаслідок децентралізації, а із громадських активістів, які переймаються питаннями захисту нашої мови.
Голова чернігівської міської «Просвіти», молодший науковий співробітник Національного архітектурно- історичного заповідника «Чернігів стародавній» Андрій Глухенький нагадав, що у Хмельницькому та Івано- Франківську є програми підтримки української мови, фінансовані з місцевих бюджетів. Але ж Чернігів, що набагато більше потребує такої підтримки, міської програми не має. Як і Ніжин, Новгород- Сіверський, Прилуки…
Доцентка Ніжинського державного університету імені М.Гоголя Валентина Пугач нагадала, що саме 1933 року з українського правопису зникла літера ґ і хто після цього скаже, що мова – не політика? А її колега Олександр Ґадзінський, аналізуючи наміри провести загальнонаціональний «круглий стіл» з мовного питання, закликав осередки «Просвіти» провести такі «круглі столи», не чекаючи влади.
Про спроби створити місцеве радіомовлення на середніх хвилях розповів журналіст Олег Головатенко (в «Голосі «України» була його стаття з цього приводу) – як приклад, він навів Ічнянську ОТГ,голова якої Оксана Адріанова спершу була активно «за», а коли дійшло до грошей і слухавку не бере. «На жаль, у нас риторика в одному кутку, а гроші – в іншому», - каже Олег Головатенко. В той же час він нагадав, що Росія з окупованого Придністров’я мовленням на середніх хвилях покриває всю Україну.
Натомість у нас озвучені наміри про скорочення регіонального мовлення. «Одна година регіонального мовлення на ТБ і півтори години на радіо і лише по буднях – це удар, зокрема, і по українській мові та інформаційній безпеці області» - говориться в резолюції «круглого столу». Чернігівське товариство «Просвіта» ініціювало флеш- моб «Напиши листа Хоркіну – захисти чернігівське мовлення!» (Довідково: Д.Хоркін – головний менеджер Суспільного радіо).
«Який етнотип громадянина формує церква?» - запитував релігіє знавець Віктор Молочко. І нагадав слова Путіна, коли він приєднував російську зарубіжну церкву до РПЦ, що завдання Церкви – «служение Отечеству». Якому «отечеству» служать наші церкви? – питав знавець конфесійного життя, адже мова йде не лише про УПЦ Московського патріархату, але й про протестантські та харизматичні церкви. Промовець спростував заяви про сакральність мов, яким часто спекулюють прихильники російської церкви: «Той, хто створив грецьку, древньогебрейську і латинську чи церковнослов’янську мови, створив і всі інші мови”. Чернігівська «Просвіта» вирішила провести «круглий стіл» на тему «Мова і Церква», запросивши до розмови представників усіх конфесій.
Свою тригодинну тривожну розмову чернігівські просвітяни підсумували резолюцією, в якій, зокрема, виступили і проти інтеграції предметів «українська література» та «зарубіжна література» у школах, засуджують закриття сільських бібліотек в ряді ОТГ, згортання передплати друкованих видань через реформу «Укрпошти», зменшення державної підтримки українського національного кіновиробництва, яке тільки- тільки почало ставати на ноги.
Схоже, розмова буде продовжена…
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
«Круглий стіл» був скликаний посеред двох дат – міжнародного Дня рідної мови та Дня пам’яті Тараса Шевченка, але політичною спонукою для його проведення стали наміри деяких народних депутатів зробити російську мову офіційною у Верховній раді та заява про ймовірний перегляд Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Гостру тривогу викликають у просвітян такі наміри – тож і зібралися заявити позицію та порадитись що робити.
Громадський активіст Сергій Соломаха переконаний, що на село, як хранителя народних традицій, і в тому числі мови, надії нема – телевізор скрізь один. Все залежить від еліти, але тут бачимо часте ігнорування державної мови. Він розповів, як на діловому форумі російською мовою виступала директорка чернігівського швейного підприємства «Елегант» і запитав риторично: «Якою ж мовою будуть говорити у неї на підприємстві дівчата, які вчора приїхали із села?!». Заступник же голови обласного товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка Микола Шкурко, який і сам є підприємцем, переконаний: «Загалом до нашого бізнесу дійшло: апелювати до влади треба зрозумілою мовою. Хто ж не користується українською мовою і каже про свої переживання за розвиток українського бізнесу – лукавить». Він же звернув увагу, що вищезгаданий закон надто ліберальний і фактично контроль за дотриманням державного статусу мови покладає не на державні органи, а на громадськість. Тому й запропонував у резолюцію «круглого столу» ввести пункт – що всі працівники уповноваженої з питань мови мають бути не з чиновників, яких позвільняли внаслідок децентралізації, а із громадських активістів, які переймаються питаннями захисту нашої мови.
Голова чернігівської міської «Просвіти», молодший науковий співробітник Національного архітектурно- історичного заповідника «Чернігів стародавній» Андрій Глухенький нагадав, що у Хмельницькому та Івано- Франківську є програми підтримки української мови, фінансовані з місцевих бюджетів. Але ж Чернігів, що набагато більше потребує такої підтримки, міської програми не має. Як і Ніжин, Новгород- Сіверський, Прилуки…
Доцентка Ніжинського державного університету імені М.Гоголя Валентина Пугач нагадала, що саме 1933 року з українського правопису зникла літера ґ і хто після цього скаже, що мова – не політика? А її колега Олександр Ґадзінський, аналізуючи наміри провести загальнонаціональний «круглий стіл» з мовного питання, закликав осередки «Просвіти» провести такі «круглі столи», не чекаючи влади.
Про спроби створити місцеве радіомовлення на середніх хвилях розповів журналіст Олег Головатенко (в «Голосі «України» була його стаття з цього приводу) – як приклад, він навів Ічнянську ОТГ,голова якої Оксана Адріанова спершу була активно «за», а коли дійшло до грошей і слухавку не бере. «На жаль, у нас риторика в одному кутку, а гроші – в іншому», - каже Олег Головатенко. В той же час він нагадав, що Росія з окупованого Придністров’я мовленням на середніх хвилях покриває всю Україну.
Натомість у нас озвучені наміри про скорочення регіонального мовлення. «Одна година регіонального мовлення на ТБ і півтори години на радіо і лише по буднях – це удар, зокрема, і по українській мові та інформаційній безпеці області» - говориться в резолюції «круглого столу». Чернігівське товариство «Просвіта» ініціювало флеш- моб «Напиши листа Хоркіну – захисти чернігівське мовлення!» (Довідково: Д.Хоркін – головний менеджер Суспільного радіо).
«Який етнотип громадянина формує церква?» - запитував релігіє знавець Віктор Молочко. І нагадав слова Путіна, коли він приєднував російську зарубіжну церкву до РПЦ, що завдання Церкви – «служение Отечеству». Якому «отечеству» служать наші церкви? – питав знавець конфесійного життя, адже мова йде не лише про УПЦ Московського патріархату, але й про протестантські та харизматичні церкви. Промовець спростував заяви про сакральність мов, яким часто спекулюють прихильники російської церкви: «Той, хто створив грецьку, древньогебрейську і латинську чи церковнослов’янську мови, створив і всі інші мови”. Чернігівська «Просвіта» вирішила провести «круглий стіл» на тему «Мова і Церква», запросивши до розмови представників усіх конфесій.
Свою тригодинну тривожну розмову чернігівські просвітяни підсумували резолюцією, в якій, зокрема, виступили і проти інтеграції предметів «українська література» та «зарубіжна література» у школах, засуджують закриття сільських бібліотек в ряді ОТГ, згортання передплати друкованих видань через реформу «Укрпошти», зменшення державної підтримки українського національного кіновиробництва, яке тільки- тільки почало ставати на ноги.
Схоже, розмова буде продовжена…
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
| Читайте також |
| Коментарі (0) |