Москва завжди бреше

Принципи міжнародної політики: завжди діяти з точки зору історичних національних інтересів; ніколи не вірити Москві.

Нещодавня «родинна» суперечці між Республікою Польщею і Україною викликала шал протилежних емоційних реакцій в Україні.

Насправді тут все просто.
Польща, як наш союзник, суть своєї політики змалювала у заяві свого заступника Міністра закордонних справ Павела Яблонського: «Ми керуємося політикою польських національних інтересів. Ми підтримуємо Україну настільки, наскільки це відповідає польським національним інтересам. Так було і так буде завжди".

Подібно колись під час свого послання висловився Президент США Барак Обама: «допомогу іноземним державам США розглядає як елемент забезпечення своєї національної безпеки, а не як благодійність».

І тут не має сентиментів про «братню любов», «дружбу народів», зрештою допомогу країні, яка зазнала нападу - виключно сухі прагматичні національні інтереси рухають «дорослі країни» в міжнародній політиці.

І ці національні інтереси сформульовані історично. І в них ніколи політика не віддається на відкуп економіці, а історією не торгують.

Польські національні інтереси, а отже й міжнародна політика, рухаються в матриці «ягелонської», а не «пʼястівської» традиції, відтак колоніалізм розглядається як «скарб», а не «як злочин», і навпаки протидія цілеспрямованому колоніалізму - важкий історичний злочин за який треба каятися.

Хочемо дорости до «великої політики» мусимо навчитися спокійно і твердо декларувати свої національні інтереси, нічого не загортаючи в папірці і нічим не торгуючи. Спокійно. Доброзичливо. Твердо.
І тоді станемо зрозумілі і собі і світу.

Ну і друга аксіома міжнародної політики, яку варто донести і пояснити всім «Москва завжди бреше».
Завжди. бреше.
Симулякр не здатний доносити правду і її артикулювати.

У своїй паралельній реальності Росія брехню вважає за правду, а обман єдиний інструмент міжнародних відносин.
Саме тому в їхніх головах спокійно суміщається приміром те, що остання колоніальна імперія декларує політику антиколоніалізму чи те, що захопивши і намагаючись анексувати частину території України - агресивно волає приміром про наміри Польщі забрати захід України.

Нинішня Україна - це розуміє.
Але цього не хоче зрозуміти світ.

Тому, крім чіткого артикулювання своїх історичних національних інтересів, ми кожного разу маємо аксіоматично повторювати «Москва завжди бреше». Як Катон повторював “Carthago_delenda_est”….

Юрій СИРОТЮК