Молоді старі

На кладовищі, там, де зали для церемоній - незвична публіка.

Під самим входом - дві групки, дівчата і хлопці, років до 25. Далі трохи старші, але нікому на вигляд не більше 30. Одні стоять у цивільному, інші - з шевронами штурмових бригад.

Ці юні люди - найстарші в цьому місті. Немає над ними доросліших, прожили вони вже більше за своїх батьків, і багато разів тут, на краю життя, проводжали у засвіти своїх. Двадцять-з-чимось-річні герої у трунах, двадцять-з-чимось-річні їх вдови.

Їх багато, тут цілі їх натовпи, але навколо - в тисячу разів більше місто, де вони губляться.
Найістинніший пульс війни - тут.
Стрункі прапори на могилах тріпочуть у небо строєм.

***
Після кладовища заїжджаємо з донькою у будівельний супермаркет. Тепер це наш спільний магазин: їй треба матеріали, щоб складати приладдя для малювання, вона - майбутня художниця; мені ж треба інструменти для майстрування дронів.

Ігор ЛУЦЕНКО