Миколі Шкурку – 60! Вітаємо!

Щойно відомий ніжинець, підприємець, заступник голови обласного товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка Микола Шкурко відзначив свій знатний ювілей. Що дає нагоду сказати про нього добре слово, на яке ми, українці, не дуже падкі у звичайний час.

Інженер радянського жирокомбінату став відомим підприємцем, меценатом, який не просто дає гроші куди просять (бо просять багато на всякий непотріб, що гріха таїти!), а формує свою культурницьку лінію в Ніжині.

Скажімо, Микола Шкурко створив благодійний фонд «Ніжен» - саме така назва, за давнім найменуванням цього славного міста. Здається, керівництво у фонді і є насьогодні його єдиною офіційною посадою Так ось саме через цей фонд Микола Шкурко ламає стереотипи отої радянської культурницької політики а-ля Шаган, яку колись Марія Астаф’єва назвала каганатом.

Ось як послідовно Микола Пантелійович веде лінію Ігоря Качуровського – саме його фонд ініціював висунення кандидатури видатного поета і перекладача на здобуття Національної Шевченківської премії. Розумієте, київським столичним літераторам було не до діаспорного Качуровського – їм самим, себе любимим, треба було премії розподілити… Після присудження премії Ігор Качуровський став відомим всій Україні, а не тільки вузькому колу західнозорієнтованих літераторів.

Коли ж Ігор Качуровський помер, саме Микола Шкурко виступив організатором поховання його на батьківщині – у Крутах. Там споруджено належне поховання, проведено науково- практичні конференції, видано ряд книг і готуються нові. Власне, якби не Микола Шкурко – був би Ігор Качуровський хіба лишень у якихось вузькофілологічних дослідженнях.

Або ось як наш ювіляр пропонує масову виховну роботу – від ніжинського товариства «Просвіта», яким він опікується ще з початків незалежности України, він запропонував встановлювати у Ніжині, біля набережної, білборди, присвячені видатним українським діячам. Уже читали ніжинці і про Василя Стуса, і про Августина Волошина, і про Павла Скоропадського…

Часто ідеї Миколи Шкурка видаються його землякам незрозумілими та екстравагантними – то він хоче столицю з Києва кудись перенести, бо місто загидило себе чиновниками, то пропонує податок платити не взагалі, «в закрома Родіни», а конкретно – на відновлення Спасо- Преображенської церкви, у якій зупинявся траурний поїзд Тараса Шевченка.

Микола Шкурко – чоловік думаючий. Він і на українську історію має свій, нестандартний погляд: скажімо, Петлюру він вважає шкідником української державності, бо і проти гетьмана Скоропадського підняв заколот, і полковника Болбочана знищив, і українську армію угробив. Ви не згодні з думками ніжинського просвітянина? Сперечайтеся, але аргументовано, бо Микола Шкурко багато читає…

Аж не віриться – 60! Але наш ювіляр є юним душею і ми щиро бажаємо йому лишатися таким ще довго! Хоча б до віку Ігоря Качуровського… Бо роботи багато!

З роси і води Вам, Миколо Паантелійовичу!

Від правління обласного товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка
Василь ЧЕПУРНИЙ, голова.