Епістолярний епілог Ігоря Качуровського

У ніженському видавництві подружжя Миколи і Людмили Лисенків вийшла книга, робота над якою тривала три роки - відразу після смерті поета.

Видання, приурочене до 100-річчя яскравого поета-неоклясика, прозаїка, перекладача, літературознавця і літературного критика, журналіста, професора мюнхенського Українського Вільного Університету, лавреата Шевченківської премії Ігоря Качуровського (1918–2013), охоплює листування цього багатогранного майстра пера з Миколою Шкурком (нар. 1954) – знаним ніженським підприємцем і меценатом, директором Благодійного фонду «Ніжен», заступником голови Чернігівського обласного товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка.

Серед тем, порушених у їхньому епістолярному діялозі (справи літературній видавничі, політика, побут тощо), значне місце посідають історія й сьогодення малої батьківщини І. Качуровського – леґендарного села Крути, де минуло його дитинство, і міста Ніжена, де він народився, – а також життєві дороги його земляків. Адже і багаторічна письменникова дружба з М. Шкурком, уродженцем Крут, значною мірою ґрунтувалася на глибокому почутті земляцького споріднення, – невипадково Ігор Васильович на схилі літ обрав його своїм душоприказником, довіривши йому свою останню волю – бути похованим у рідних Крутах (і нині цю волю виконано).

Листи публікуються вперше, натомість додатки до них – статті, розвідки й мемуарні нариси І. Качуровського, матеріяли інших авторів – почасти вже друкувалися раніше. Книга супроводжується передмовою, примітками, бібліографією книжкових видань творів І. Качуровського, показником імен та переліком абревіятур.

Олена О’Лір БФ "Ніжен"

На фото: могила Ігоря Качуровського у селі Крути