Головна › Новини › ПОГЛЯД
МИ – УКРАЇНЦІ ! ЦЕ – НАША КОНСТИТУЦІЯ !(?)
28-Чер-13 1566 3.7 2
Чому декому кортить вкотре перекроїти Конституцію України ?
Невже вичерпано ресурс демократичного розвитку суспільства і держави, що закладено у Конституцію України від 28 червня 1996 року?


Конституція (з латинської) – основний закон держави, що визначає суспільний і державний лад, виборчу систему, принципи організації та діяльності державних органів, основні права і обов’язки громадян.
Всім відомо, що слово „константа” означає стала величина у низці тих, які змінюються. До речі, між прийняттям попередніх конституцій, за якими жили українські громадяни в СРСР, тобто 5 грудня 1936 року (”сталінська” конституція) та 7 жовтня 1977 року („брежнєвська” конституція) пройшов аж 41 рік. Що й казати вже, наприклад, про Конституцію США.

Що за нагальна необхідність була вже через 8 років після прийняття „кучмо-морозівської” Конституції України 8 грудня 2004 року вносити зміни у неї зміни ?

Якщо необхідність й була, то виключно для того, щоб зберегти головне досягнення антинародного режиму – систему влади, що побудована на балансуванні Л.Кучми поміж породженими під його патронатом донецьким та дніпропетровським олігархічними кланами. В той же час кожному зрозуміло, що якщо уся влада поділена лише між двома конкуруючими кланами, це – вкрай нестабільна влада. У кожного з цих суперкланів виникає велика спокуса перемогти свого конкурента і захопити геть усю владу в державі.

Чи могло бути інакше на безмежно багатій українській землі ?

Ні! Як кажуть, Україна настільки багата, що не встигають розкрасти – нове виростає. Ось чому Україна, чи не єдина країна в Східній Європі, без зупинок проскочила шлях від панування „червоних” директорів в економіці і владі і опинилися під пресом двох олігархічних суперкланів.
Уявімо, що замість кожного міліардера-глобаліста (який, як правило, капітали розсовує по світах в офшорних зонах, бо великий капітал не має батьківщини) було б від 100 до 1000 справжніх українських мільйонерів-виробників і потужний середній клас. Це б була інша Україна – українська Україна.

Третій президент України В.Ющенко, який саме за підтримки середнього класу переміг у протистоянні з системою олігархічного „кучмізму”, мав шанс її перемогти тільки у разі, якщо б мав такі ж самі повноваження, що й Л.Кучма.
Отже, завдяки використанню повноважень, за допомогою яких і утворився антидемократичний режим Л.Кучми, можна було змінити правила гри в економіці країни на користь середнього класу та українського селянства. Не дарма люди кажуть, що клин клином вибивають. Цього не сталося, бо на виборах 2006 і 2010 років більшість мандатів отримали лише представники партій і блоків, які представляли виключно інтереси олігархів-міліардерів.
Щодо окремих вкраплень представників правих національно-демократичних сил, які вибороли і незалежність, і цю більш-менш демократичну Конституцію України, у виборчому списку ВО «Батьківщина», то це - не що інше, як дуже вдала спроба політтехнологів не допустити „правих” до Верховної Ради України та місцевих рад як потужної самостійної політичної сили.

На жаль, поганою чи гарною була Конституція України, що приймалася в ніч 28 червня 1996 року під загрозою референдуму від Л .Кучми, українці вже ніколи не дізнаються.
По-перше, третій президент В.Ющенко не мав тих повноважень, які мав Л.Кучма. По-друге, четвертий президент В.Янукович не задовільнився тільки скасуванням Конституційним судом реформи 2004 року, а відверто взявся за знищення цієї Конституції України за допомогою так званої Конституційної Асамблеї під орудою першого президента Л.Крачука і так званого референдуму.

Головне, що зробило власне само українське суспільство для реалізації демократичних норм, що містяться в нашій Конституції ?

Чи обурює кожного громадянина України та наруга, з якою народні депутати порушують нашу Конституцію ?

Ось лише деякі найбільш зухвалі випадки.

1. Чому якщо народні депутати відсутні на засіданнях Верховної Ради України за них „голосує” електронна система „Рада” та картки ?

Мільйони українців рік у рік бачать як біля півсотні нардепів голосує за 230-250, тим самим зухвало порушують статтю 84 Конституції України, якою встановлено, що „голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України ОСОБИСТО”. І зрозуміло чому, бо сотні нардепів фактично не припиняють займатися підприємницькою діяльністю або керівництвом підприємств, що заборонено статтю 78 Конституції.
Дехто з лідерів нинішньої опозиції на останніх виборах клявся, що прикладе усі зусилля, щоб покінчити з цією ганебною для цивілізованих і не цивілізованих країн практикою голосування.
Не дочекалися...
Фракція Партії регіонів і КПУ зухвало змовилися і 4 квітня 2013 року перенесли засідання парламенту і голосування за межі сесійної зали.
Звісно, туди представників опозиції взагалі не допустили.
Переконаний, що тільки неухильне дотримання норм цих статей Конституції на 80-90 відсотків змінило б персональний склад Верховної Ради України. Замість сьогоднішніх 40-50 справжніх народних депутатів, яких знають в обличчя виборці, мали б вже щонайменше 300-350. Який же олігарх чи великий бізнесмен буде втрачати час на засіданнях Верховної Ради України ?
Отже, на Печерських пагорбах у Києві з’явилися б справжні політики, а не „кнопкодави” -- масажистки, секретарки, охоронці, друзі-родичі олігархів і партійних босів. Звісно, якщо б ще й обирання нардепів відбувалося не по закритих партійних списках і мажоритарних одномандатних округах, а по відкритих регіональних списках.

2. Чому досі правляча більшість у складі КПУ і Партії регіонів відповідно до Конституції України не прийняла Програму діяльності Кабінету Міністрів України ?

Звернемо увагу на те, що згідно статті 114 Конституції України „прем’єр-міністр керує роботою Кабінету Міністрів України спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України”. Маємо незаперечне порушення Конституції України та фактично узурпацію посади Прем’єр-міністра головою Партії регіонів України, який сьогодні керує у неконституційний спосіб роботою виконавчої гілки влади і, звісно, не на виконання Програми Кабінету Міністрів України, схваленої ВРУ.
Отже, фактично нашою державою одноосібно керують М.Азаров і В.Янукович або на свій розсуд, або в інтересах одного з олігархічних кланів.

Хіба може бути нашою Конституція, якщо її норми зухвало ігноруються в першу чергу самими ж народним обранцями і вищими керівниками держави?

Здається, чи не єдина норма Конституції, що виконується народними депутатами і посадовцями на всі 100 відсотків, так це – стаття 80, якою їм гарантована депутатська недоторканість.

Найгірше, що до цього ганебного неподобства звикли і вважають, що, як писав Тарас Шевченко, „нехай буде отакечки” й мільйони українських виборців.
І це лихо, крім самих українців, не виправлять ніякі чергові зміни Конституції України, в т.ч. ініційовані В. Януковичем, бо кожен народ має таку владу, на яку заслуговує.

Сергій Соломаха





Коментарі (2)
avatar
1
"Фракція Партії регіонів і КПУ, зухвало змовилися і 4 квітня 2013 року перенесли засідання парламенту і голосування за межі сесійної зали. Звісно, туди представників опозиції взагалі не допустили." Давайте не будем перекручивать события. Во-первых, если бы оппозиция не блокировала постоянно Раду и давала возможность работать, то никакого бы выездного заседания не было! А, во-вторых, по инициативе коммунистов был принят проект о выплате пени по задержке зарплат! Ну и, в-третьих, Симоненко уже давно говорит о том, что новая конституционная реформа приведет к полной узурпации власти Януковичем!
avatar
2
Не переймайтеся, друзі!
Всі українські конституції, починаючи з Орликової, - політичні фантазії, утопії, котрі ніколи не втілювалися в життя.
Чи може ви вірите, що нинішня наша держава, як записано в Конституції,  - незалежна, соціальна, та ще й правова?
Українські Конституції писалися лише для того, щоб ми ними, як і піснею, гордилися, - вони у нас найкращі у світі. То хай напишуть ще кращу, а життя буде йти своєю чередою.
avatar