Мазепу замість Леніна!

Вчора поталанило поговорити з Ющенком. Вперше з 1980-их років, коли мої батьки разом відпочивали в Грузії.

Говорили про великі шанси (археологи кажуть шо 99%) віднайдення праху Гетьмана Мазепи у румунському Ґалаці. Ця історія взагалі заслуговує на окрему Мазепіану - я починаю вірити Юрію Іллєнку, що Гетьман справді був характерник. Чи може святий...

Але говорячи про достойне місце перепоховання, Ющенко почав з ніби сторонньої теми ... Бесарабки.

- Чотири з гаком роки на Бесарабці стоїть порожнім п'єдестал. У Польщі чи Угорщині вже на другий день знали б КОГО вони там поставлять. А у нас у Києві ніхто уявлення не має - яка постать має уособлювати наш консенсус.

Мазепа?

Так. Саме він.

Між тим Київ боїться Мазепи. Київ не має сил позбутися ні кінного Щорса, ні озброєного Суворова. Рабство цим ідолам настільки всесильне й настільки безглузде, що німецькомовний мер лише зодягає їх у синьо-жовті коробочки.

І то так щоб було видно: і щорс, І суворов - цілісенькі. Нікуди не ділися. Взвєйся кострамі!

- Якщо українці не мають спільних героїв, то значить у них немає спільної мети, - небанально міркує Ющенко.

А як нема спільної мети, то й вигнання Мазепи триватиме. І жодні археологи не зарадять.

А на Бесарабці - хоч п'єдестал, хоч підмурівок, хоч "півдулі". Але шоб ленінської. Під саму пику кієвлян.

Так і живемо.

Ростислав МАРТИНЮК