реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОДІЇ

Майдан -- на роботі

Сьогоднішнє моє головне враження від київського Майдану: на відміну від помаранчевого, коли було багато ейфорії, радості і сплеску емоцій - тут відчуття роботи. Тепер інший народ. Нема танцюльок, а є розуміння потреби зробити важку роботу: прибрати цю владу. Дядьки настроєні рішуче.

Коли вже їхали назад і підвозили чоловіка з Андріївки Чернігівського району (їхав додому помитися та перевдягнутися), то він позвонив своєму товаришу і, не вибираючи виразів з багатого матюкливого російського наріччя, сказав приблизно так: "Хватить сидіть - бери кумів і сусідів і марш на Майдан, бо я тебе порву! Треба вигнати (куди - ви знаєте) Януковича! Доля України рішається!".

І останні його слова були зовсім не пафосними, а такими діловими, робочими, як наче "сіно треба до дощу убрать" чи "кабана треба заколоти"...

Сьогодні з Чернігова ми від обласного штабу національного спротиву відвозили своїм на Майдан теплі речі та харчі. Люди несли їх уже й коли від'їжджали. бабуся дає і каже:"Ой, хоть би ж воно помоглося!"

На Майдані - і це мене відверто порадувало -- чітка організація: тільки недосвідченій людині може здатися, що тут хаос. Насправді розподілені люди, які чергують на блокпостах біля адмінбудівель, які сплять, які готують їсти, які забезпечують ночівлю тощо. Наметами чернігівців керівництво здійснює народний депутат Валерій Дубіль, оперативне керівництво -- депутати обласної ради Микола Звєрєв та Ярослав Демченков. У головному наметі лад задає Віра Мартинівна - запитали ми її чому вона тут, уже немолода жінка. Відповідь проста і зрозуміла: "Я побула у Європі і хочу, щоб мої діти та онуки жили так само. А ця бандитська влада не дасть".

Нема зачарування і захоплення якоюсь партією, а тим паче - якимось лідером. Однозначно: ні Яценюк, ні Кличко, ні Тягнибок не є лідерами Майдану. Цей Майдан не закохується у вождів, він ставить до них з прицілом -- "ну-ну"!

І останнє - я гордий за свій народ, який виходить на барикади не за пенсії і зарплати, а за моральні речі - проти брехні виборів 2004 року, за достоїнство 2013 року. Це - великий народ. Тепер я знаю точно.

Василь ЧЕПУРНИЙ
На фото Олега Головатенка (у мене сів заряд до фотоапарата) барикада на Хрещатику





Теги:Майдан, спротив, опозиція, Валерій Дубіль, євроінтеграція


Читайте також






Коментарі (3)
avatar
1
Пане Василю, а Ви уявляєте, яким буде розчарування людей, коли псевдоопозиція їх остаточно зіллє, а дивлячись на "відставку" Азарова у цьому сумнівів немає. Й до того ж зміна влади нічого у країні не змінить, ми це вже проходили у 2004 році, потрібно соціально-економічний устрій міняти, й до того ж власними зусиллями, а не сподіватись, що після підписання асоціації будемо жити, як Німеччина
avatar
2
Звісно, після асоціації нічого не зміниться, якщо буде ця сама влада. Адже злодій може не красти тільки тоді, коли не буде умов, можливості. На цьому принцип європейського права щодо корупції. От якраз українці власними зусиллями і міняють владу. Владу комуністів і регіоналів. Це також принцип європейськості - воля людей міняє владу.  Розчарування буде, якщо не буде оцих змін, а щодо опозиції народ уже давно все знає. Як і щодо комуністів, які просто є слугами Кремля і наймитами капіталу Ахметова. Останній доказ - відмова голосувати за відставку уряду Азарова. І
avatar
3
Пане Василю, погодьтесь, що у нас в державі проблем, за які можна вимагати відставки уряду, вдосталь, економічна криза, заборгованності із соціальних виплат... Але ж помаранчеві псевдоопозиціонери чомусь обрали причиною відставки "відмову від підписання асоціації", можливо саме тому, що знали - червоні ніколи не проголосують за такий законопроект, бо категорично проти вступу до ЄС
avatar