Льон одягне й полікує

Як свідчить дослідник древньої медицини М. Богоявленський, лляну олію використовували для мазей і втирань при шкірних захворюваннях, разом із попелом – при опіках, рекомендували внутрішньо як проносне. Нагріте лляне насіння застосовували для припарок, лляне полотно – як перев’язувальний матеріал, а листя прикладали до наривів. У лікарських порадниках ХVIII cт. зустрічаються відомості про льон як засіб від кашлю.
Повсюдно застосовували його і в лікарняній магії при «спалюванні» рожі, підкурюванні хворих «од вітру». Рослина й тепер дуже поширена в народі як засіб при шлунково-кишкових захворюваннях, з неї роблять компреси при застудних хворобах.
Відомий фітотерапевт Євген Товстуха при запальних процесах органів дихання та сечових шляхів, а також при захворюваннях травного тракту рекомендує використовувати як обволікаючий засіб слизовий настій насіння льону звичайного. Готувати його потрібно так: 2 ст. ложки насіння залити 2 скл. окропу, довести до кипіння, збовтувати суміш упродовж 10 хв. Процідити через марлю і охолодити. Такий настій швидко псується, тому його потрібно випити впродовж 1–2 годин. Пити по 100 мл тричі на добу за 30 хв. до вживання їжі.

Зовнішньо насіння льону застосовують для пом’якшувальних і болезаспокійливих припарок. Два маленьких мішечки заповнюють цілим насінням, на 1 хв. занурюють в окріп або гаряче молоко і по черзі гарячими прикладають до фурункулів, карбункулів, болісних місць.
У народі й офіційній медицині належну увагу приділяють і лляній олії. Лікують нею опіки, застосовують при сухій потрісканій шкірі, алергічних висипах, вуграх, свербінні шкіри, а також при догляді за немовлятами.
А ще лляна олія – це дієтична їжа для хворих на атеросклероз із порушенням обміну речовин.