Любимо Вас, Миколо Петровичу!
У кінозалі музею пройшов мистецький захід з нагоди 90-річчя відомого поета, філолога, дослідника, лауреата літературних премій, кавалера ордена "За мужність", почесного громадянина Сосниччини, давнього друга музею Миколи Петровича Адаменка.
Ця плідна і тривалістю у півжиття дружба почалася у 1964-му році - тоді студент Микола вже мав за плечима величезний і драматичний досвід заледве не понівеченої молодої долі, пройшовши за свої націоналістичні переконання покарання у вигляді сталінських таборів. З таборів Микола повернувся у 1956-му році. В 1962-му році був реабілітований і отримав змогу довчитися, тому поступив на заочне Київського держуніверситету імені Т.Шевченка. Саме Олександр Довженко став темою дипломної роботи юнака. Дуже цікаве змістовне дослідження нині зберігається у фондах нашого музею. А дружба з Миколою Петровичем пройшла випробування десятиліттями і завжди була міцною і щирою. До того ж і кровною - донька поета Оксана Плитник вже багато років працює головною хранителькою фондів музею.
На захід, на жаль, шанований митець прибути не зміг через стан здоров'я, проте всі вітання - а було їх багато і щирих до сліз - звісно ж, були йому передані.
Разом з Миколою Петровичем ми пережили чи й не все важливе у його долі - слайдшоу з фото провело нас від 6-тилітнього хлопчика, в'язня Ниробського табору, учителя шкіл в Полюшкіно та Сосниці, батька і учителя до сивочолого мудреця. Два короткі відео, яке ми зробили на основі архівних записів і записів з приватних колекцій, допомогли нам побути кілька хвилин у товаристві з ним. Сподіваємось, це було зворушливо і радісно для нашої аудиторії...
Гості ділилися своїми спогадами про Миколу Петровича, перші знайомства, краєзнавчі експедиції, літературні поради і все те, що по-справжньому зріднило, допомогло бути на одній хвилі з цією світлою, напрочуд мудрою Людиною.
Зараз Зимове Сонцестояння. Якщо оте світло і ота жива енергія любові, яку відчувають люди в особливі миті єднання, мають силу долати простір, відгонити тіні, щиро сподіваємось, що тепло зустрічі, всі щирі побажання, всі радісні спогади долинули до Миколи Петровича, підбадьорили його і додали сил долати свій Шлях у рівновазі, гуморі і доброму настрої!
Любимо вас, Миколо Петровичу!
Сосницький літературно-меморіальний музей О.П.Довженка
Ця плідна і тривалістю у півжиття дружба почалася у 1964-му році - тоді студент Микола вже мав за плечима величезний і драматичний досвід заледве не понівеченої молодої долі, пройшовши за свої націоналістичні переконання покарання у вигляді сталінських таборів. З таборів Микола повернувся у 1956-му році. В 1962-му році був реабілітований і отримав змогу довчитися, тому поступив на заочне Київського держуніверситету імені Т.Шевченка. Саме Олександр Довженко став темою дипломної роботи юнака. Дуже цікаве змістовне дослідження нині зберігається у фондах нашого музею. А дружба з Миколою Петровичем пройшла випробування десятиліттями і завжди була міцною і щирою. До того ж і кровною - донька поета Оксана Плитник вже багато років працює головною хранителькою фондів музею.
На захід, на жаль, шанований митець прибути не зміг через стан здоров'я, проте всі вітання - а було їх багато і щирих до сліз - звісно ж, були йому передані.
Разом з Миколою Петровичем ми пережили чи й не все важливе у його долі - слайдшоу з фото провело нас від 6-тилітнього хлопчика, в'язня Ниробського табору, учителя шкіл в Полюшкіно та Сосниці, батька і учителя до сивочолого мудреця. Два короткі відео, яке ми зробили на основі архівних записів і записів з приватних колекцій, допомогли нам побути кілька хвилин у товаристві з ним. Сподіваємось, це було зворушливо і радісно для нашої аудиторії...
Гості ділилися своїми спогадами про Миколу Петровича, перші знайомства, краєзнавчі експедиції, літературні поради і все те, що по-справжньому зріднило, допомогло бути на одній хвилі з цією світлою, напрочуд мудрою Людиною.
Зараз Зимове Сонцестояння. Якщо оте світло і ота жива енергія любові, яку відчувають люди в особливі миті єднання, мають силу долати простір, відгонити тіні, щиро сподіваємось, що тепло зустрічі, всі щирі побажання, всі радісні спогади долинули до Миколи Петровича, підбадьорили його і додали сил долати свій Шлях у рівновазі, гуморі і доброму настрої!
Любимо вас, Миколо Петровичу!
Сосницький літературно-меморіальний музей О.П.Довженка
| Читайте також |
| Коментарі (0) |