"Ліпецька фабрика" 2 тисячі років тому

Про "Ліпицькуфабрику" 2-тисячолітньої давності, або ніщо не нове під небом.

Безліч людей чули в школі ім'я Ганнібала. У 3 ст. до Різдва Христового цей карфагенський полководець вдерся зі своїми слонами в Італію і одна за одною розбив гордовиті римські армії. Римляни в паніці обрали собі диктатора - Фабія Максима.

Його стратегія була цілком протилежна до попередніх воєначальників - він вирішив уникати генеральної битви з сильним і досвідченим ворогом, але при цьому перебувати поряд з карфагенським військом, тримаючи його під загрозою постійного удару, ховаючись в укріплених таборах на вершинах пагорбів. За це Фабія люто критикували римські "зрадофіли", які навіть розповідали, що він навмисне пнеться нагору, щоб було краще видно, як Ганнібал палить Італію. Насправді це була мудра політика - виснажити ворога, якому до його баз постачання йти рік, в той час як сила римлян відновлювалася значно легше. Коротше, такі собі Мінські угоди, які, зрештою, врятували Рим. Римські "зрадофіли" кілька разів сходили на Ганнібала, та після розгромів їх рештки поверталися скривавленими і заюшеними.

Після цього визнання мудрості і прозорливості Фабія стало в Римі всезагальним.

Аби підірвати довіру до командування, посилити невдоволення Фабієм у Римі, Ганнібал, коли його війська захопили територію, на якій був маєток Фабія, наказав спалити все навколо, а володіння римського полководця не чіпати. Він навіть наказав охороняти будинок Фабія, щоб там, бува, нічого не пропало. Ця «дбайливість» ворога зовні була схожа на винагороду за нерішучі дії, і надзвичайно шкодила репутації римського воєначальника.

Проте Фабій, на відміну від української ситуації, не мусив проводити вибори під час війни, і йому вдалося зберегти лінію на виснаження ворога без вирішальних битв. Зрештою, Ганнібал втік з Італії, а там упав і Карфаген. Отака історія, а як кажуть англійці, сторінка історії вартує більше, ніж підручник логіки.

Олександр ПАЛІЙ