Креатура халтури

Читаю про поета- психіатра, якого голова Шевченківського комітету Юрій Макаров тягне на лавреата Національної Шевченківської премії - Бориса Херсонського.

Виявляється, він російський поет і, звісно, після якоїсь Кіяновської, заслуга якої не в творчості , а в темі Бабиного Яру (бо те, що вона пише, важко назвати віршами), премію треба давати - за логікою внука білогвардійського офіцера - саме російському поету.

Вікіпедія детально розказує про його прадіда Арона, що був ветеринаром, про діда Роберта, який писав "Вся Одесса в епиграммах" - дивна деталізація автора Вікіпедії, та хай собі...

Головне, що кому ж і давати Національну українську премію. як не лавреату премій фонду імені Бродського, московського журналу "Новий мир", Волошинського фестивалю, спеціальної премії "Московский счёт", премії Андрєя Бєлого і Російської премії 2010 року, яка присуджується , за "збереження та розвиток російської мови як унікального явища світової культури і підтримки російськомовних письменників світу".
От якраз йому Національної української премії і не вистачає!

PS Заглянув - що ж він пише? Ну, ось зразок:
1.
теперь у нас иной маскарад:
наденешь маску – и сам не рад,
вдыхаешь сквозь марлю отраву.
гуляй с собакой или один.
с тобой управится каждый кретин.
жаль, на смерть не найти управу!

...Це тепер називається поезією?

Василь ЧЕПУРНИЙ